неділя, 16 червня 2013 р.

За «економки» штрафують

Економія електроенергії підприємствам обходиться недешево. Адже"економки" не можна просто викинути у смітник – їх потрібно правильно упаковувати, зберігати. І ще – заплатити, щоб їх забрали.

Люмінесцентні та інші енерго­зберігальні лампи, які масово використовують усі підприємства, установи та організації, а також звичайні громадяни вдома, містять важкий небезпечний метал – ртуть. Тому відпрацьовані "економки" належать до першого класу відходів – підвищеної небезпеки. Відтак закон вимагає зберігати їх у відповідних місцях, правильно упаковувати та розміщувати. А ще підприємства зобов'язані вести журнал про відпрацьовані та утилізовані лампи. За будь-яке порушення підприємство (будь-якої власності) оштрафують. Це стосується й звичайних громадян.

– Потрібно дотримуватися всіх необхідних умов, щоб небезпечні речовини, які містяться у лампах, не нашкодили навколишньому середовищу, – пояснює Сергій РОБУЛЕЦЬ, заступник начальника державної екологічної інспекції в області. 
Але це ще не все. За зберігання, навіть тимчасове, стягують екологічний податок. 

У відділі взаємодії із громадськістю податкової інспекції у місті Чернівці"МБ" пояснили, що з 1 січня 2013 року суб'єкти господарювання, які тимчасово зберігають відходи та передають їх на утилізацію чи захоронення, не є платниками екологічного податку. Але за однієї умови: якщо вони мають договір на видалення та утилізацію відходів. Якщо договору немає, раз на квартал треба сплачувати екологічний податок. 
В області лише одне підприємство має офіційний дозвіл на роботу з відходами першого класу небезпеки. Саме з природоохоронним підприємством "Еколог Буковини" всі державні, комунальні та приватні підприємства повинні укласти угоду, якщо не хочуть платити екологічний податок. 

– Підприємці не дуже активно здають люмінесцентні лампи, хоча зрозуміло, що використовують їх масово. З усієї області приблизно три десятки підприємств привозять їх регулярно, ще майже сотня – раз на рік, – розповідає Віктор ВЕРЯТІН, директор МПП "Еколог Буковини". – Не рідкісні випадки, коли укладають угоду – кажуть, що лише відкрилися, але лампи так і не привозять. 

Куди чернівчани викидають відпрацьовані люмінесцентні лампи? 

– В одній люмінесцентній лампі міститься 0,12 г ртуті. А гранична допустима концентрація в повітрі – 0,01 мг в кубічному метрі. Якщо лампи поб'ють­ся в альтфатері і потім цей вантаж транспортуватимуть усім містом на переробку чи на сміттєзвалище, навколишнє середовище зазнає непоправних збитків, – зауважує керівник фірми. – Адже ртуть нікуди не зникає, цей важкий метал не розкладається. 

– Пригадую, в одній зі шкіл у Чернівцях у 1990-х роках під час пограбування підпалили склад із новими люмінесцентними лампами. Через вентиляцію з димом ртутні випари потрапили у класи. Коли виявили отруйні речовини на стінах, кілька разів робили ремонт. 

Можливо, сумління підприємств присипляють ціни? Адже за кожну ртутовмісну лампочку потрібно платити: і коли купуєш, і коли здаєш. 
– Усі підприємства – і приватні, і державні – сплачують за те, щоби здати на знешкодження люмінесцентні лампи. Ціни на утилізацію залежать від виду та кількості зданих ламп. Лампи повинні бути упаковані у коробки, найлегше вдягати їх у ті самі чохли, у яких їх придбали. Звичайні громадяни можуть просто загорнути лампу в газету чи папір.

За словами В. Верятіна, чернівчани рідко здають на утилізацію такі лампи. За 20 років існування фірми – лише з десяток разів. Хоча для людей ця послуга безкоштовна.

Міські школи та садочки здають лампи централізовано – раз на рік в межах 1,5-2 тисяч штук. З управлінням освіти Чернівців уклали відповідну угоду. Водночас у районах управління освіти не дуже охоче співпрацюють. 
Ліна НАГІРНЯК

До речі

На Донеччині працює єдине в Україні підприємство, яке переробляє ртуть. Із Чернівців раз на квартал відвантажують небезпечні пристрої. Зібрані кошти "Еколог Буковини" витрачає на доставку вантажу залізницею п'ятитонними контейнерами через всю Україну і на знешкодження ламп. На донецькому "Микитртуті" лампи завантажують у спеціальну піч і добу тримають за температури 400 градусів. Потім ртуть конденсують і відправляють на промислову переробку.
Здавати на утилізацію можна не лише люмінесцентні чи інші енергозберігальні лампи, а й термометри та інші прилади, які містять ртуть. n

Корисно знати

Здати на утилізацію люмінесцентну лампу підприємству коштує 6,97 грн/шт., енергозберігальну – 5,70.
Для населення – безкоштовно.
Адреса: м. Чернівці, вул. Винниченка, 46.
Телефон: (0372) 7-57-72. 

Штрафи (грн)

105-805 – за порушення підприємством зберігання та утилізації небезпечних відходів.

340-1360 (20-80 неоподатковуваних мінімумів) – для громадян.
http://molbuk.ua/publicacii/60178-za-ekonomki-shtrafuyut.html
850-1700 (50-100) – для посадових осіб.

 

Немає коментарів:

Що робити з ртутними лампами

Що робити з ртутними лампами
Люмінесцентні лампи не можна викидати у смітник, оскільки вони містять ртуть, але спеціальних контейнерів для них немає.
Ртуті у повітрі незабаром може побільшати, оскільки уряд планує зобов'язати підприємства та установи повністю перейти на економічні лампи - люмінесцентні, які й містять у собі ртуть. Економна поки світить, але небезпечна, коли згасне. На лампі є маркування, що її заборонено викидати у смітник. Куди можна викинути такі лампи з’ясувати важко: спецконтенери знайти нереально. Працівники сміттєвозу кажуть, що можна і до звичайного сміття викидати.Проте є приватна фірма, яка збирає лампи на утилізацію. І не безкоштовно - треба сплатити гривню двадцять, щоб здати зіпсовану жарівку, але підприємства зобов’язані це робити, бо їх перевіряє санепідемстанція. Але про цю схему знають не всі. В столиці журналісти ТСН знайшли тільки три фірми з утилізації. І судячи з того, що співробітники обдзвонюють підприємства, щоб знайти нових клієнтів, то утилізують лампи далеко не всі, а тим більше - приватні особи. Докладніше про економні лампи - на відео ТСН.

Як утилізувати лампочки з ртуттю, або Що дорожче екологія або енергозбереження? (відео)

Енергозберігання або екологія? В Україні йде активна промо-кампанія енергозберігаючих ламп – за них агітує особисто прем’єр. Проте що робити з цими лампами після використання – викидати на звичайний смітник їх не можна. Бо містять декілька міліграмів ртуті.
Прибиральниця: “Ну, поки ще не міняли, уже стоять місяців 2, мабуть”.
У цій крамниці біля Центрального ринку енергію зберігають усі: від прибиральниці до керівництва. Постачає фірма, яка має у Харкові власну науково-технічну лабораторію, але виробництво замовляє у Китаї. Тут стверджують: 95 відсотків економічних ламп на ринку України виготовлені саме у Піднебесній. У кожній інструкції чітко сказано: лампа містить 4 міліграми ртуті, викидати не можна, лише здавати до спеціальних пунктів, що мають створити місцеві органи влади.
Тетяна Носова, керівник відділу маркетингу “Максус Україна”: “Усі лампи містять пари ртуті. Абсолютно всі. Це її технологічне... Так, вона містить невелику кількість пари ртуті, у допустимих нормах для даної лампи. Тому ми отримали сертифікат англійський міжнародний. Про те, що вона допустима для використання споживачами”.
Кажуть: обсяги продажів зростають щороку вдвічі. Мова йде про мільйонні продажі. Але що робити, якщо енергозберігаюча лампа розбилася? Медики стверджують: це може бути шкідливо для здоров’я – так само, як і просто викидати їх на смітник. У Європі для таких відходів є спеціальні контейнери.
У Харкові “МедіаПорт” подібних не знайшов. Лише приватні об’яви фірм, і жодної державної, як написано в інструкціях до лампочок.
“Принесіть здайте. Три штуки візьмемо просто так. Тільки не збирайте по всьому місту, добре?”, - відповідають телефоном в одній із таких компаній з утилізації.
Керівники подібних фірм пояснюють: з підприємства, якщо хтось зголоситься подбати про екологію й привезти лампи, візьмуть від гривні до двох за утилізацію однієї – в залежності від кількості. Від пересічних харків’ян, якщо люди самі принесуть їх до офісу, це буде безкоштовно. Проте досі, кажуть, ніхто з мешканців міста не звертався з таким проханням.
Микола Литвиненко, лікар відділу комунальної гігієни обласної СЕС: “Жителі повинні проявити свідомість. Коли у них одна, дві, три лампи, бо купується на квартиру. Вони повинні дізнатися цю адресу, звернутися до цієї структури. Є сайт waste.com.ua – це сайт відходів. Там відкривається і в пошукачі і знаходите будь-яку організацію”.
Та що робити людям, які не мають доступу до мережі інтернет? Нічого... СЕС навіть не може відстежити випадки, скільки лампочок зі ртуттю викидають харків’яни. На території регіону спеціалізованих підприємств з утилізації відходів, що містять ртуть, немає. Фірми, що дають об’яви та приймають лампочки. возять їх до Луганської області на ртутний комбінат.
Проте якщо мова йде про підприємство, що використовує енергозберігаючі лампи, й викидає ті на смітник, санстанція може навіть виписати штраф. Приблизно 23 гривні за одну штуку.
Адреса новини: http://ukr.mediaport.ua/city/14020
Автор: Марія Малевська, Ксенія Рябоволова