середу, 1 липня 2015 р.

3000 ртутних ламп лежать просто неба. Чиновникам байдуже

3000 ртутних ламп лежать прост
Обережно отрута. Вже півтора року на Вінниччині просто неба на звалищі лежить три тисячі небезпечних ртутновмісних ламп. Попри кругообіг наказів, прохань і листів серед місцевих чиновників, «віз» і нині там
Яке здивування було у місцевих грибників, коли поблизу автотраси Вінниця-Бар, за 500 метрів від найближчої хати села Біликовець, вони натрапили на звалище кількох тисяч ртутних ламп. Спрацьовані пристрої з небезпечними випарами лежали на землі у двох ямах: одній накритій, а другій – просто неба. І здавалося б, таку потенційну загрозу повинні були ліквідувати відповідні служби у вкрай стислі терміни. Але ж ні – лампи денного світла через півтора року і досі лежать біля закинутого ресторану.
На викинутих лампах маркування: «ДРЛ 400» та «ЛДЦ». Якщо перевірити абревіатури і шифри в Інтернеті, можна переконатися, що всі лампи ртутновмісні. У Міжнародній благодійній організації “Фундація "Зелений кіт" кажуть, що їх у звалищі близько 3000.  Активісти цієї організації ще у вересні 2014 року виїздили на ці звалища, де оцінили загрозу. Після цього вони звернулися до голови Вінницької обласної державної адміністрації, а також до керівництва Департаменту екології природних ресурсів цієї установи, аби ті відреагувати на очевидну загрозу.
- Якихось прикмет, за якими можна було б знайти власника цих ламп, не було, – розповідає директор міжнародної благодійної організації “Фундація "Зелений кіт" Вадим Гончарук. – Усі зайві речі, які могли б розповісти нам більше про те, хто їх міг туди завести, були спалені поблизу. А самі лампи були абсолютно різного калібру. Тобто можна зробити припущення, що їх вивезла якась фірма, яка займалася збором небезпечних відходів та подальшою їх відправкою на утилізацію.
Стара історія без руху
Журналісту з власних джерел стало відомо, що у вересні 2014 року керівництво Вінницької облдержадміністрації направило офіційний лист в обласну держекоінспекцію. Такий же документ отримав голова Жмеринської райдержадміністрації Олег Легеза. В листі обласне начальство прохало районних чиновників розібратися з проблемою.
Ланцюжок наказів та прохань пішов далі, а головним «зв’язним» став екс-заступник голови Жмеринської райдержадміністрації Іван Віканов. Тодішній чиновник надіслав листи в районне БТІ (бюро технічної інвентаризації), Держземагентство та реєстраційну службу управління юстиції, де прохав надати всю інформацію про земельну ділянку з проблемним звалищем. Також посадовець звернувся до начальника Жмеринського райвідділку міліції, аби той пролив світло на орендатора ділянки. І ось що із цього вийшло.
Зараз ця ділянка – у приватній власності вінничанки Рити Гончар. Але вона сама стукає в двері усіх інстанцій, аби ртутні лампи вивезли з її ділянки. Та про це – згодом.
"Немає механізму..."
Спочатку – про відповідь із управління Держсанепідемслужби у Вінницькій області. Чоловік, який підняв слухавку, не захотів себе називати. Проте погодився прокоментувати ситуацію.
- До нас надходила скарга, – кажуть у відомстві. –  Хтось вивалив на приватну земельну ділянку машину люмінесцентних ламп. Очевидно, той, хто не хотів їх везти на утилізацію. Це справа
У нас вже рік триває мораторій на здійснення перевірок. Всі перевірки були заборонені. Вірніше, вони не заборонені, а здійснюються тільки з дозволу Кабінету міністрів. А такий дозвіл Кабінет міністрів ще жодній службі не дав.
Тобто, як повідомили у головному управлінні Держсанепідемслужби у Вінницькій області, проблема з вивезенням небезпечних відходів ховається ще й на законодавчому чи урядовому рівні.
- Немає механізму, як змусити людину вивезти відходи, – розповідає чиновник. –  Вона каже, що «це не моє». Може, вона і права. Але воно на її території. Тобто виходить так, що комісія, яка була зібрана в районі, і ухвалила відповідне рішення, не має компетенції її змусити.
Хоче вивезти, але не може
Натомість Рита Гончар розповіла: навпаки, зацікавлена у вивезенні цього небезпечного звалища і готова навіть витратити свої кошти на перевезення ламп. А проблема – у пасивності владних органів.
- Ми б самі вивезли, але ви ж розумієте, там потрібен акт якоїсь екологічної служби. Потрібно, щоб вони просто дали папір, щоб якесь підприємство прийняло, - каже Рита Гончар. - Ми вивеземо це все, але справа в тому, що ми не можемо самі на себе повісити відповідальність. Нам потрібно від цього позбутися, воно псує землю, ми не можемо ні продати її, ні що-небудь там побудувати. Прокуратура цим не займається, ми подавали в суд на її бездіяльність. І все знову ж затихло. Загалом, я не знаю, там кінців не знайти. Хтось когось криє або не хоче цією справою займатися.
Жінка каже, що про ситуацію зі звалищем знають у всіх місцевих компетентних органах, а також у Біликовецькій сільській раді, однак жодної активності ніхто не проявляє. Натомість в Міністерстві екології та природних ресурсів розповіли, що вихід є. Якщо правоохоронці не можуть з’ясувати, хто вивіз на приватну ділянку ртутні лампи, – задіюється постанова Кабміну № 1217 «Про затвердження порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів». Тоді витрати лягають на місцеву владу.
- Власниця повинна подати заявку, а далі - місцева влада повинна вирішувати питання з цими лампами,  – розповідає головний спеціаліст відділу поводження з відходами та екологічної безпеки Мінекології та природних ресурсів України Євген Шмурак. - Є у нас такий механізм. При кожній області має бути комісія по нічийних відходах, яка збирається у разі виявлення таких звалищ і вирішує питання, що з ними робити.
Заради справедливості варто сказати, що на базі Жмеринської райдержадміністрації така комісія була створена. Однак чомусь ртутні лампи і досі лежать під відкритим небом.  
P.S.
І наостанок. Найбільший завод в Україні, де перероблялися ртутновмісні лампи, залишився під контролем сепаратистів. Це Микитівський ртутний комбінат, розташований у місті Горлівка. Подейкують, там залишились тонни непереробленої ртуті.
Довідка
Випари ртуті діють на молекули РНК, які є головними «будівниками» білків в організмі людини. Також ртуть – це сильний нейротоксин, який негативно впливає на роботу мозку. А для вагітних жінок випари цього металу взагалі надзвичайно небезпечні. Тим паче, що зараз літо і, як наслідок, спека. А при 35-40 °С речовина починає випаровуватись в 15-18 разів швидше. Якщо розбити одну ртутну лампу, з неї назовні потрапляє до 50-80 мг небезпечного металу. В нашому випадку мова йде про три тисячі штук. Це до 240 грамів ртуті (3000 шт. Х 0,08 мг). За інформацією фундації «Зелений кіт», це може призвести до забруднення ґрунтів та водних горизонтів у трьох районах Вінницької області.
Тетяна КОНДЕЛЬ,
(098)9386871
http://vn.20minut.ua/analitika-i-publicistika/rtutnih-lamp-lezhat-prosto-neba-chinovnikam-bajduzhe-10452289.html

Енергозберігаючі лампи: інша сторона медалі


Сьогодні проблема енергозбереження в Україні є, як ніколи досі, актуальною та доречною. Зі зростанням тарифів зростають і витрати на ком послуги, зокрема – і на електроенергію, а це змушує задуматися над використанням приладів із вищою, аніж досі, енергоефективністю. 
 
Зокрема, популярним явищем стала заміна витратних ламп розжарювання на енергозберігаючі лампи – світлодіодні або люмінесцентні. 

Справа в тому, що люмінесцентні лампи містять у своєму складі в невеликій кількості пари ртуті. Вміст якої, в середньому, становить 0,1 – 0,3 грама, в залежності від потужності самої лампи (18 – 36 Вт). 

Проте якщо розглядати проблему глобально, то ситуація видається доволі сумною. Помноживши кількість ртуті в кожній лампі на кількість ламп, які припадають на кожного українця, то, за підрахунками експертів, щороку в смітники потрапляє понад 500 кілограмів ртуті, - пише громадська мережа ОПОРА.

Зауважимо, що потрапляння у довкілля 1 грама ртуті здатне призвести до забруднення (перевищити рівні гранично допустимих концентрацій) більше ніж 3300 тис. куб. м повітря чи 200 тис. куб. м води. 


У країнах Європи проблема утилізацію ламп із вмістом руті частково вирішена – в супермаркетах та інших публічних місцях є пункти збору, де можна здати відпрацьовані ртутні лампи на утилізацію. В Україні таке явище лише зароджується. 

Приміром, у Рівному пункт прийому лампочок є у ТзОВ «Утилізація ртутовмісних ламп», що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Пересопницька, 14б. Вартість утилізації однієї лампи, довжиною до 1,2 метра коштує всього 6,52 грн, проте ці гроші варті збереження довкілля і нашого здоров’я. 
http://erve.ua/news/society/energozberigayuchi_lampy_insha_storona_medali_3006.html

Що робити з ртутними лампами

Що робити з ртутними лампами
Люмінесцентні лампи не можна викидати у смітник, оскільки вони містять ртуть, але спеціальних контейнерів для них немає.
Ртуті у повітрі незабаром може побільшати, оскільки уряд планує зобов'язати підприємства та установи повністю перейти на економічні лампи - люмінесцентні, які й містять у собі ртуть. Економна поки світить, але небезпечна, коли згасне. На лампі є маркування, що її заборонено викидати у смітник. Куди можна викинути такі лампи з’ясувати важко: спецконтенери знайти нереально. Працівники сміттєвозу кажуть, що можна і до звичайного сміття викидати.Проте є приватна фірма, яка збирає лампи на утилізацію. І не безкоштовно - треба сплатити гривню двадцять, щоб здати зіпсовану жарівку, але підприємства зобов’язані це робити, бо їх перевіряє санепідемстанція. Але про цю схему знають не всі. В столиці журналісти ТСН знайшли тільки три фірми з утилізації. І судячи з того, що співробітники обдзвонюють підприємства, щоб знайти нових клієнтів, то утилізують лампи далеко не всі, а тим більше - приватні особи. Докладніше про економні лампи - на відео ТСН.

Як утилізувати лампочки з ртуттю, або Що дорожче екологія або енергозбереження? (відео)

Енергозберігання або екологія? В Україні йде активна промо-кампанія енергозберігаючих ламп – за них агітує особисто прем’єр. Проте що робити з цими лампами після використання – викидати на звичайний смітник їх не можна. Бо містять декілька міліграмів ртуті.
Прибиральниця: “Ну, поки ще не міняли, уже стоять місяців 2, мабуть”.
У цій крамниці біля Центрального ринку енергію зберігають усі: від прибиральниці до керівництва. Постачає фірма, яка має у Харкові власну науково-технічну лабораторію, але виробництво замовляє у Китаї. Тут стверджують: 95 відсотків економічних ламп на ринку України виготовлені саме у Піднебесній. У кожній інструкції чітко сказано: лампа містить 4 міліграми ртуті, викидати не можна, лише здавати до спеціальних пунктів, що мають створити місцеві органи влади.
Тетяна Носова, керівник відділу маркетингу “Максус Україна”: “Усі лампи містять пари ртуті. Абсолютно всі. Це її технологічне... Так, вона містить невелику кількість пари ртуті, у допустимих нормах для даної лампи. Тому ми отримали сертифікат англійський міжнародний. Про те, що вона допустима для використання споживачами”.
Кажуть: обсяги продажів зростають щороку вдвічі. Мова йде про мільйонні продажі. Але що робити, якщо енергозберігаюча лампа розбилася? Медики стверджують: це може бути шкідливо для здоров’я – так само, як і просто викидати їх на смітник. У Європі для таких відходів є спеціальні контейнери.
У Харкові “МедіаПорт” подібних не знайшов. Лише приватні об’яви фірм, і жодної державної, як написано в інструкціях до лампочок.
“Принесіть здайте. Три штуки візьмемо просто так. Тільки не збирайте по всьому місту, добре?”, - відповідають телефоном в одній із таких компаній з утилізації.
Керівники подібних фірм пояснюють: з підприємства, якщо хтось зголоситься подбати про екологію й привезти лампи, візьмуть від гривні до двох за утилізацію однієї – в залежності від кількості. Від пересічних харків’ян, якщо люди самі принесуть їх до офісу, це буде безкоштовно. Проте досі, кажуть, ніхто з мешканців міста не звертався з таким проханням.
Микола Литвиненко, лікар відділу комунальної гігієни обласної СЕС: “Жителі повинні проявити свідомість. Коли у них одна, дві, три лампи, бо купується на квартиру. Вони повинні дізнатися цю адресу, звернутися до цієї структури. Є сайт waste.com.ua – це сайт відходів. Там відкривається і в пошукачі і знаходите будь-яку організацію”.
Та що робити людям, які не мають доступу до мережі інтернет? Нічого... СЕС навіть не може відстежити випадки, скільки лампочок зі ртуттю викидають харків’яни. На території регіону спеціалізованих підприємств з утилізації відходів, що містять ртуть, немає. Фірми, що дають об’яви та приймають лампочки. возять їх до Луганської області на ртутний комбінат.
Проте якщо мова йде про підприємство, що використовує енергозберігаючі лампи, й викидає ті на смітник, санстанція може навіть виписати штраф. Приблизно 23 гривні за одну штуку.
Адреса новини: http://ukr.mediaport.ua/city/14020
Автор: Марія Малевська, Ксенія Рябоволова