середу, 18 листопада 2015 р.

Енергоекономні лампи у смітник не викидайте

світло, економія, електроенергія, лампа,Щоби трохи зменшити використання електричної енергії, буковинці почали використовувати енергоекономні лампи. Проте вони містять ртуть, тому після закінчення терміну придатності, їх не можна викидати у звичайний смітник.

- Звичайно, лампи денного світла мають більшу світлову віддачу, ніж лампи розжарювання. Люмінесцентна лампа у 23 Вт дає таку ж освітленість, як 100 Вт лампа розжарювання, - каже Віталій Чорноус, кандидата хімічних наук, доцента кафедри медичної та фармацевтичної хімії Буковинського державного медичного університету. - Термін служби енергоекономної лампи чималий: від шести до 20 тисяч годин. Спектр випромінювання ламп розжарювання зміщений в інфрачервону область - має жовтуватий колір, відмінний від денного. А це пригнічує синтез мелатоніну, необхідного для регулювання добових циклів сну. Спектр випромінювання ламп денного світла більш рівномірний по всьому спектру діапазону кольорів від синього до червоного, тому виглядає більш природно.

- Тож так звані «економки» мають чимало переваг. А які їхні недоліки?
- Найважливіший із них - вони містять ртуть. Тому їх неправильна утилізація призводить до забруднення навколишнього середовища. Окрім того, недорогі лампи денного світла мають, як правило, лінійчастий спектр і миготливий характер випромінювання, що подразнює сітківку ока.

- А чи правда, що люмінесцентні лампи можуть спровокувати рак?
- Справа в тому, що в процесі роботи лампи денного світла утворюється і ультрафіолетове випромінювання, яке може провокувати розвиток меланоми - раку шкіри. Тому не бажано постійно користуватися енергоекономними лампами. А у тій кімнаті, де ваша сім`я проводить найбільше часу, в світлу частину доби краще користуватися природним освітленням, а в темну - лампами розжарювання, або іншими засобами освітлення, близькими до природних, хоча це й не дуже економно.   
 
http://acc.cv.ua/chernivtsi/5143-energoekonomni-lampi-u-smitnik-ne-vikidajte

середу, 21 жовтня 2015 р.

У Львові відкрили перший в Україні завод з переробки ртутних ламп


У Львові почав працювати перший в Україні завод з переробки ртутних енергоощадних ламп. Таке підприємство запрацювало на міській ТЕЦ. Одне із приміщень електростанції повністю відремонтували та переобладнали. Там облаштували лінію з переробки відпрацьованих трубчастих та компактних енергоощадних ламп, які мають ртуть.
Над проектом «Створення муніципальної системи поводження з відходами електронного та електричного устаткування у Львові з використанням досвіду Любліна» у міській раді працювали чотири роки. Реалізували за співфінансування ЄС. Вартість проекту – близько 1,3 млн євро.
На виробництві стоїть шведське обладнання компанії «MRT System International AB» – однієї зі світових лідерів у галузі рециклінгу електронних відходів.
Механізм роботи лінії полягає у подрібненні лампи, виділенні її структурних частин та їхній подальшій переробці.
«Воно розподіляється все по різних частинах: метал окремо, скло окремо, люмінофор окремо. Потім з люмінофору вже на стерилізацію 18 годин і тоді виділяється ртуть», – пояснює працівник лінії переробки Андрій Скоропад.
Лінія готова до роботи, тепер дочірнє підприємство «Боднарівка» чекає отримання ліцензії, коли таку матимуть - зможуть брати матеріал не лише у мешканців, але й у фірм, шкіл, закладів охорони. Два роки тому вже навіть розробили пункти прийому таких лампочок для львів’ян. Забиратимуть їх вже раніше закуплені пересувні приймальні пункти – еко-буси.
«В цій програмі написані чітко визначені місця, де буде стояти автобус і буде приїжджати кожної суботи з 10 ранку до 2-ї дня. Ми розташували їх у всіх районах міста почергово будуть автобуси стояти», – розповіла начальник дільниці ДП «Боднарівка» Оксана Вітик.
http://zaxid.net/news/showNews.do?u_lvovi_vidkrili_pershiy_v_ukrayini_zavod_z_pererobki_rtutnih_lamp&objectId=1369858

середу, 26 серпня 2015 р.

Новая экологическая проблема: космонавты указали на опасность энергосберегающих ламп (фото)

Авторы проекта использовали снимки Земли, сделанные астронавтами на борту Международной космической станции ночью в разные годы.

Планета Земля / NASA
Новый проект Cities at Night с помощью снимков мегаполисов из космоса, сделанных в разные годы, демонстрирует новую экологическую проблему.
Авторы проекта использовали снимки Земли, сделанные астронавтами на борту Международной космической станции ночью в разные годы, чтобы продемонстрировать, как менялось световое загрязнение с приходом в жизнь людей светодиодного энергосберегающего освещения, пишет Новое время со ссылкой на Tech Insider.
В результате выяснилось, что энергосберегающее LED-освещение оказывает негативное влияние на планету из-за яркого света. Засвечивание ночного неба искусственными источниками освещения, свет которых рассеивается в нижних слоях атмосферы, не только мешает проведению астрономических наблюдений, но и изменяет биоритмы живых существ.
Кроме того, специалисты отмечают, что такой яркий свет может стать причиной нарушения сна у людей и мешать нормальной выработке гормона сна мелатонина, что в результате может привести к головной боли, беспокойству, ожирению и прочим проблемам со здоровьем.
http://ecology.unian.net/naturalresources/1115238-novaya-ekologicheskaya-problema-kosmonavtyi-ukazali-na-opasnost-energosberegayuschih-lamp-foto.html

середу, 5 серпня 2015 р.

Опасности энергосберегающей лампочки

04.08.2015

А. Небескул, Т. Стежар

Энергосберегающие люминесцентные лампы сегодня пользуются огромной популярностью. Но смогут ли они продержаться 130 лет, как это сделали традиционные лампы накаливания? По оценкам экспертов, вряд ли. 

Энергосберегающие лампы имеют три больших недостатка/ rmnt.net

Споры об использовании энергосберегающих ламп для освещения жилых помещений продолжаются длительное время. Уже более десяти лет им приписывают спасительную роль в борьбе с изменением климата за счет снижения выбросов углекислого газа. Но, с другой стороны, не редка и критика из-за проблем, касающихся здоровья человека и защиты окружающей среды. Дело в том, что энергосберегающие лампы, несмотря на всю экономичность, к сожалению, имеют три больших недостатка: электромагнитное и ультрафиолетовое излучение, а также содержание ртути.

Вредное излучение

Энергосберегающие лампы любой мощности являются источником электромагнитного радиочастотного излучения. Электромагнитные поля такой величины, конечно, не вызывают специфических заболеваний, но могут являться катализаторами болезней, в первую очередь, центральной нервной и иммунной систем, а также, возможно, сердечно-сосудистой. Организм обязательно реагирует на такое воздействие как на еще один дополнительный неблагоприятный фактор внешней среды, что заставляет его дополнительно расходовать на это жизненные ресурсы. Медики полагают, что это ослабляет человека и может приводить к обострениям хронических заболеваний, снижать сопротивляемость организма к вирусам. «Привычные нам люминесцентные лампы работают по принципу своеобразного «мерцания», когда прибор в течении одной секунды 100 раз зажигается и гаснет. Невооруженным взглядом это практически незаметно, однако погасания могут влиять на зрение и вызвать появление стробоскопического эффекта, связанного с искажением действительной картины движения освещаемых предметов», - отмечает эколог, сопредседатель Ассоциации зеленых Украины Ярослав Задесенец.

Лампочки могут создавать вредное излучение  forum.ixbt.com

Кроме электромагнитного, люминесцентные лампы продуцируют и ультрафиолетовой излучение – лампы без двойной защитной оболочки излучают УФ-В и УФ-С лучи. Эксперты отмечают, что эти типы излучения вредны для кожи, увеличивая риск возникновения рака кожи, и для глаз, способствуя развитию катаракты. «Люминесцентные лампы имеют в спектре небольшую долю ближнего ультрафиолета и вполне могут негативно влиять на здоровье человека, особенно с чувствительной кожей. Однако, многие ученые и медики считают все проблемы, связанные с эксплуатацией таких ламп, несколько надуманными, - отмечает эколог. - Правда, при этом настаивают на довольно жестких правилах эксплуатации приборов: ограничение прямой и отраженной блескости, ограничение пульсации светового потока, обеспечение благоприятного распределения яркости и правильной цветопередачи и т.д.»

Действительно, предельно допустимые нормы нарушаются лишь в радиусе около 15 см от цоколя лампы. Поэтому, чтобы не попасть в зону высокого электромагнитного и ультрафиолетового излучения, эксперты не рекомендуют использовать люминесцентные лампы для ночников, настольных и прикроватных осветительных приборов, в непосредственной близости от которых человек проводит много времени.

Три миллиграмма опасности

Но, пожалуй, самый большой минус энергосберегающих ламп кроется в их конструкции. Внутри стеклянных трубок - пары ртути, которые, собственно, и светятся под воздействием электричества.

Каждая лампочка содержит 3-5 мг опасного металла / zdorovieinfo.ru

Каждая люминесцентная лампа, в среднем, содержит 3-5 мг опасного металла. Вроде бы не много. Всего лишь одна разбитая энергосберегающая лампа может выбросить в воздух около 50 кубометров ядовитых ртутных паров, которые относятся к отходам первой степени опасности. Но экологи Greenpeacе, например, подсчитали, что, зимой, в помещении без проветривания, повреждение одной энергосберегающей лампы может привести к кратковременному превышению предельно допустимой концентрации ртути более чем в 160 раз.

Ртуть считается чрезвычайно опасным химическим веществом, поскольку отравление ею (чаще всего, при вдыхании ее паров, не имеющих запаха), наносит непоправимый вред здоровью человека. Ртуть имеет свойство накапливаться в организме и даже ничтожные ее дозы способны привести к отравлению. Вплоть до летального исхода. В частности, она оказывает токсическое воздействие на нервную, пищеварительную и иммунную системы, на легкие, почки, кожу и глаза.

Но главная проблема люминесцентных ламп - в отсутствии в Украине специальных пунктов для приема отслуживших свой срок для их утилизации. «Конечно, можно вспомнить о том, что в обычном термометре, имеющемся в каждой семье, содержится 2 г ртути. Однако, как и в случае с термометрами, в Украине не существует специальных пунктов приема люминесцентных ламп», - отмечает Задесенец.

В результате, как правило, негодная лампа просто выбрасывается в мусор. И, если попадание ее в топку мусоросжигательного завода маловероятно, поскольку твердые бытовые отходы проходят здесь тщательный контроль, дабы радиоактивные и химические вещества не попадали в переработку, «утилизация» на мусорных свалках распространена повсеместно. «И вот это уже несет в себе серьезные проблемы для экологии окружающей среды, в виде немалого количества ртутных паров», - подчеркивает эколог.

Вопрос утилизации

Степень вредного воздействия подобных отходов на окружающую среду оценивается как очень высокая с необратимым нарушением в экологических системах. Поскольку загрязненные такими отходами экосистемы не восстанавливаются.

Именно поэтому экологи настаивают: неправильная утилизация приводит к попаданию металла в почву, воду и воздух. В этой связи, категорически нельзя выбрасывать использованные лампы в мусоропровод или другие емкости для сбора бытовых и производственных отходов, в результате чего может повредиться хрупкая колба, что приведет к испарению ртути. Накапливаясь во дворах, ртуть из мусора, в результате деятельности микроорганизмов, преобразуется в растворимую в воде и намного более токсичную метилртуть, которая заражает окружающую среду. Особую опасность могут нести загрязненные ртутью почва и водные объекты, а также строения, которые в течение десятков лет могут быть источником выделения паров ртути.

Чтобы утилизировать, отработавшие свой срок, люминесцентные лампы, необходимо поместить их в специальный контейнер. При этом важно помнить, что хранить отработанные лампы можно не более 6 месяцев.

Хотя государство и согласно с опасностью данных ламп для окружающей среды, однако за счет городского бюджета утилизировать лампы могут только муниципальные предприятия и организации. При этом, переработка одной лампы стоит от 4 до 8 гривен.

Но и здесь случаются «проколы». К примеру, в начале июля в Винницкой области экологи случайно обнаружили целую свалку люминесцентных ламп. И, несмотря на то, что местные чиновники обратились в милицию, правоохранители не смогли выяснить, кто выбросил опасные отходы. В Винницкой ОГА сетуют, что проблема в моратории Кабмина на проверку предприятий Экоинспекцией, которая не может установить наличие и количество веществ, требующих утилизации. Итог – местная ГСЧС соберет опасные отходы в соответствующие контейнеры, а за утилизацию заплатят местные власти.

Собственно, по информации экологов, такие случаи – далеко не редкость. На днях правоохранители задержали в Харьковской области сотрудника одного из предприятий, который придумал, как избавиться от ядовитых веществ и не платить за законную утилизацию. Мужчину поймали «на горячем», когда он намеревался бросить под открытым небом 20 кг ртути и 12 тысяч люминесцентных ламп. По данному факту открытое уголовное производство, а нарушителю грозит наказание в виде ограничения свободы на срок до 2-х лет.

Новые технологии

Таким образом, пока в Украине только обещают запустить первую линию по переработке энергосберегающих ламп, куда сдавать отработавшие свой срок лампы смогут все желающие (а не только предприятия), все большее распространение получают другие технологии, например, светодиодное освещение. Производители обещают, что такие лампы будут служить не менее 30 лет, тогда как средний срок службы люминесцентной лампы составляет 7-10 лет.

Изменение потребительских предпочтений ведет к естественному сокращению рынка люминесцентных ламп. По прогнозам экспертов корпорации MAXUS, которая недавно заявила о прекращении поставок в Украину энергосберегающих ламп, начиная с июля 2015 года, в 2016 году весь рынок компактных люминесцентных ламп в Украине будет составлять не более 25 % от общего рынка источников света. Для сравнения, в 2014-м он составлял 55% в денежном выражении. По словам представителя компании Александра Алискерова, теперь предприятие намерено сконцентрироваться на разработках в области LED освещения.

«Компактные люминесцентные лампы в свое время сыграли важную роль в решении проблем энергоэффективности освещения. Однако сегодня, с развитием LED, люминесцентная технология устарела, а ее отрицательные стороны, в частности, проблемы утилизации ламп, содержащих ртуть и другие опасные и вредные вещества, приобрели угрожающие для Украины масштабы. Лампы накапливаются на свалках, опасные и вредные вещества из них концентрируются в почве и грунтовых водах, нанося вред экологии и ущерб здоровью жителей страны», - заявил он.

Впрочем, несмотря на очевидные достоинства, многие ученые рекомендуют избегать светодиодного освещения перед сном, в темноте, поскольку такие лампы могут причинить непоправимый вред сетчатке глаза.

Тем не менее, переход на новые технологии выгоден, поскольку такие источники света имеют в 4 раза больший ресурс работы, по сравнению с люминесцентными лампами, что позволяет экономить на 70% больше электроэнергии. Не говоря уже о том, что такие лампы не требуют специальной утилизации, если не считать некоторых типов светодиодов, использующихся в новогодних гирляндах, светофорах, автомобильных фарах и стоп-сигналах, в которых содержится свинец, мышьяк и десяток других потенциально опасных тяжелых металлов.

Александра Небескул, Татьяна Стежар

http://ecology.unian.net/trash/1108090-opasnosti-energosberegayuschey-lampochki.html

 

середу, 1 липня 2015 р.

3000 ртутних ламп лежать просто неба. Чиновникам байдуже

3000 ртутних ламп лежать прост
Обережно отрута. Вже півтора року на Вінниччині просто неба на звалищі лежить три тисячі небезпечних ртутновмісних ламп. Попри кругообіг наказів, прохань і листів серед місцевих чиновників, «віз» і нині там
Яке здивування було у місцевих грибників, коли поблизу автотраси Вінниця-Бар, за 500 метрів від найближчої хати села Біликовець, вони натрапили на звалище кількох тисяч ртутних ламп. Спрацьовані пристрої з небезпечними випарами лежали на землі у двох ямах: одній накритій, а другій – просто неба. І здавалося б, таку потенційну загрозу повинні були ліквідувати відповідні служби у вкрай стислі терміни. Але ж ні – лампи денного світла через півтора року і досі лежать біля закинутого ресторану.
На викинутих лампах маркування: «ДРЛ 400» та «ЛДЦ». Якщо перевірити абревіатури і шифри в Інтернеті, можна переконатися, що всі лампи ртутновмісні. У Міжнародній благодійній організації “Фундація "Зелений кіт" кажуть, що їх у звалищі близько 3000.  Активісти цієї організації ще у вересні 2014 року виїздили на ці звалища, де оцінили загрозу. Після цього вони звернулися до голови Вінницької обласної державної адміністрації, а також до керівництва Департаменту екології природних ресурсів цієї установи, аби ті відреагувати на очевидну загрозу.
- Якихось прикмет, за якими можна було б знайти власника цих ламп, не було, – розповідає директор міжнародної благодійної організації “Фундація "Зелений кіт" Вадим Гончарук. – Усі зайві речі, які могли б розповісти нам більше про те, хто їх міг туди завести, були спалені поблизу. А самі лампи були абсолютно різного калібру. Тобто можна зробити припущення, що їх вивезла якась фірма, яка займалася збором небезпечних відходів та подальшою їх відправкою на утилізацію.
Стара історія без руху
Журналісту з власних джерел стало відомо, що у вересні 2014 року керівництво Вінницької облдержадміністрації направило офіційний лист в обласну держекоінспекцію. Такий же документ отримав голова Жмеринської райдержадміністрації Олег Легеза. В листі обласне начальство прохало районних чиновників розібратися з проблемою.
Ланцюжок наказів та прохань пішов далі, а головним «зв’язним» став екс-заступник голови Жмеринської райдержадміністрації Іван Віканов. Тодішній чиновник надіслав листи в районне БТІ (бюро технічної інвентаризації), Держземагентство та реєстраційну службу управління юстиції, де прохав надати всю інформацію про земельну ділянку з проблемним звалищем. Також посадовець звернувся до начальника Жмеринського райвідділку міліції, аби той пролив світло на орендатора ділянки. І ось що із цього вийшло.
Зараз ця ділянка – у приватній власності вінничанки Рити Гончар. Але вона сама стукає в двері усіх інстанцій, аби ртутні лампи вивезли з її ділянки. Та про це – згодом.
"Немає механізму..."
Спочатку – про відповідь із управління Держсанепідемслужби у Вінницькій області. Чоловік, який підняв слухавку, не захотів себе називати. Проте погодився прокоментувати ситуацію.
- До нас надходила скарга, – кажуть у відомстві. –  Хтось вивалив на приватну земельну ділянку машину люмінесцентних ламп. Очевидно, той, хто не хотів їх везти на утилізацію. Це справа
У нас вже рік триває мораторій на здійснення перевірок. Всі перевірки були заборонені. Вірніше, вони не заборонені, а здійснюються тільки з дозволу Кабінету міністрів. А такий дозвіл Кабінет міністрів ще жодній службі не дав.
Тобто, як повідомили у головному управлінні Держсанепідемслужби у Вінницькій області, проблема з вивезенням небезпечних відходів ховається ще й на законодавчому чи урядовому рівні.
- Немає механізму, як змусити людину вивезти відходи, – розповідає чиновник. –  Вона каже, що «це не моє». Може, вона і права. Але воно на її території. Тобто виходить так, що комісія, яка була зібрана в районі, і ухвалила відповідне рішення, не має компетенції її змусити.
Хоче вивезти, але не може
Натомість Рита Гончар розповіла: навпаки, зацікавлена у вивезенні цього небезпечного звалища і готова навіть витратити свої кошти на перевезення ламп. А проблема – у пасивності владних органів.
- Ми б самі вивезли, але ви ж розумієте, там потрібен акт якоїсь екологічної служби. Потрібно, щоб вони просто дали папір, щоб якесь підприємство прийняло, - каже Рита Гончар. - Ми вивеземо це все, але справа в тому, що ми не можемо самі на себе повісити відповідальність. Нам потрібно від цього позбутися, воно псує землю, ми не можемо ні продати її, ні що-небудь там побудувати. Прокуратура цим не займається, ми подавали в суд на її бездіяльність. І все знову ж затихло. Загалом, я не знаю, там кінців не знайти. Хтось когось криє або не хоче цією справою займатися.
Жінка каже, що про ситуацію зі звалищем знають у всіх місцевих компетентних органах, а також у Біликовецькій сільській раді, однак жодної активності ніхто не проявляє. Натомість в Міністерстві екології та природних ресурсів розповіли, що вихід є. Якщо правоохоронці не можуть з’ясувати, хто вивіз на приватну ділянку ртутні лампи, – задіюється постанова Кабміну № 1217 «Про затвердження порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів». Тоді витрати лягають на місцеву владу.
- Власниця повинна подати заявку, а далі - місцева влада повинна вирішувати питання з цими лампами,  – розповідає головний спеціаліст відділу поводження з відходами та екологічної безпеки Мінекології та природних ресурсів України Євген Шмурак. - Є у нас такий механізм. При кожній області має бути комісія по нічийних відходах, яка збирається у разі виявлення таких звалищ і вирішує питання, що з ними робити.
Заради справедливості варто сказати, що на базі Жмеринської райдержадміністрації така комісія була створена. Однак чомусь ртутні лампи і досі лежать під відкритим небом.  
P.S.
І наостанок. Найбільший завод в Україні, де перероблялися ртутновмісні лампи, залишився під контролем сепаратистів. Це Микитівський ртутний комбінат, розташований у місті Горлівка. Подейкують, там залишились тонни непереробленої ртуті.
Довідка
Випари ртуті діють на молекули РНК, які є головними «будівниками» білків в організмі людини. Також ртуть – це сильний нейротоксин, який негативно впливає на роботу мозку. А для вагітних жінок випари цього металу взагалі надзвичайно небезпечні. Тим паче, що зараз літо і, як наслідок, спека. А при 35-40 °С речовина починає випаровуватись в 15-18 разів швидше. Якщо розбити одну ртутну лампу, з неї назовні потрапляє до 50-80 мг небезпечного металу. В нашому випадку мова йде про три тисячі штук. Це до 240 грамів ртуті (3000 шт. Х 0,08 мг). За інформацією фундації «Зелений кіт», це може призвести до забруднення ґрунтів та водних горизонтів у трьох районах Вінницької області.
Тетяна КОНДЕЛЬ,
(098)9386871
http://vn.20minut.ua/analitika-i-publicistika/rtutnih-lamp-lezhat-prosto-neba-chinovnikam-bajduzhe-10452289.html

Енергозберігаючі лампи: інша сторона медалі


Сьогодні проблема енергозбереження в Україні є, як ніколи досі, актуальною та доречною. Зі зростанням тарифів зростають і витрати на ком послуги, зокрема – і на електроенергію, а це змушує задуматися над використанням приладів із вищою, аніж досі, енергоефективністю. 
 
Зокрема, популярним явищем стала заміна витратних ламп розжарювання на енергозберігаючі лампи – світлодіодні або люмінесцентні. 

Справа в тому, що люмінесцентні лампи містять у своєму складі в невеликій кількості пари ртуті. Вміст якої, в середньому, становить 0,1 – 0,3 грама, в залежності від потужності самої лампи (18 – 36 Вт). 

Проте якщо розглядати проблему глобально, то ситуація видається доволі сумною. Помноживши кількість ртуті в кожній лампі на кількість ламп, які припадають на кожного українця, то, за підрахунками експертів, щороку в смітники потрапляє понад 500 кілограмів ртуті, - пише громадська мережа ОПОРА.

Зауважимо, що потрапляння у довкілля 1 грама ртуті здатне призвести до забруднення (перевищити рівні гранично допустимих концентрацій) більше ніж 3300 тис. куб. м повітря чи 200 тис. куб. м води. 


У країнах Європи проблема утилізацію ламп із вмістом руті частково вирішена – в супермаркетах та інших публічних місцях є пункти збору, де можна здати відпрацьовані ртутні лампи на утилізацію. В Україні таке явище лише зароджується. 

Приміром, у Рівному пункт прийому лампочок є у ТзОВ «Утилізація ртутовмісних ламп», що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Пересопницька, 14б. Вартість утилізації однієї лампи, довжиною до 1,2 метра коштує всього 6,52 грн, проте ці гроші варті збереження довкілля і нашого здоров’я. 
http://erve.ua/news/society/energozberigayuchi_lampy_insha_storona_medali_3006.html

пʼятницю, 24 квітня 2015 р.

Николаевцы могут сдать отработанные люминесцентные лампы в течение трех дней

Данные лампы нельзя выбрасывать в обычный мусор, так как они содержат ртуть и вредят окружающей среде

Всеукраинская экологическая лига совместно с Программой развития ООН в Украине в рамках проекта «Трансформація ринку в напрямку енергоефективного освітлення в Україні» сообщает о начале акции «Замени лампы - измени мир!».

В течение трех дней – 24,25 и 26 апреля в городах Киев, Сумы, Ровно, Винница и Николаев – могут быть бесплатно сданы на утилизацию отработанные люминесцентные (ртутьсодержащие) лампы.

Об этом сообщает Всеукраинская экологическая лига.

Сдать лампы возможно в гипермаркетах сети «Эпицентр» с 12.00 до 17.00 по адресам:

г. Киев — ул. Полярная, 20-Д;

г. Сумы — ул. Черепина, 1/3;

г. Ровно — ул. Макарова, 17;

г. Николаев — ул. Октябрьский, 234-В;

г. Винница — с. Зарванцы, 1-й км Хмельницкого шоссе.

Отработанные лампы от юридических лиц не принимаются.

Утилизировать лампы будет компания по переработке опасных отходов «Сигмас Эколоджи», которая имеет все необходимые лицензии и большой опыт работы. Для этого их погружают в специально оборудованную мобильную установку «SystemHerborn».

Там они перерабатываются и при этом не выбрасывают в атмосферный воздух  и воду вредные вещества.

Справка: Люминесцентные лампы в зависимости от размера содержат от 5 до 65 мг ртути. Отработанные лампы относятся к категории «опасные отходы» и требуют специальной утилизации. Поэтому их нельзя выбрасывать в баки для бытового мусора.

Источник: 

ecoleague.net

http://nikolaev-city.net/14612/nikolaevcy-mogut-sdat-otrabotannye-lyuminescentnye-lampy-v-techenie-treh-dney

 

суботу, 28 березня 2015 р.

Куда запорожцам девать опасные отходы?

Куда запорожцам девать опасные отходы?

Еще одна давняя проблема – сбор у населения и утилизация энергосберегающих ламп [их еще называют "ртутьсодержащими"], градусников, батареек и других отходов, которые относятся к первому классу опасности.

Пять лет назад "МИГ" провел собственное расследование с целю выяснить, куда запорожцам сдавать подобный мусор. В итоге выяснилось, что утилизация тех же энергосберегающих ламп организована лишь для промпредприятий. Еще с советских времен утверждены санправила, согласно которым сгоревшие лампы должны храниться в герметичной таре и в специальном помещении, а потом вывозиться для утилизации на спецпредприятия. А вот с населением иначе. Опасность та же, но никой системы сбора и утилизации нет. У обычных граждан подобные отходы вообще не принимаются фирмами, имеющими лицензию на их утилизацию. Но даже если б принимались, то вряд ли бы нашлись желающие, так как за это пришлось бы платить. Поэтому перегоревшие ртутные лампы горожане выбрасывают в обычные мусорные контейнеры.

На западе эта проблема решается просто: там отработавшие свое энергосберегающие лампы сдают в магазины электротоваров, а потом централизованно вывозятся на утилизацию. Этот опыт можно было бы применить и у нас, если б местные власти проявили заинтересованность. Ведь никто не запрещает компенсировать затраты на утилизацию ртутных ламп из городского бюджета. Или из экофонда. Но увы...

Спустя два года "МИГ" вновь вернулся к названной теме. На этот раз, вместе с активистами из общественности, мы вновь попробовали куда-нибудь "пристроить" перегоревшие энергосберегающие лампы. Обошли массу магазинов, где продаются электроприборы, и несколько предприятий, имеющих лицензию на обращение с ртутьсодержащими отходами. Все тщетно.

Так что, тупик? Нет. И доказательством тому стал общественный экологический проект "Эколайт". Активисты проекта самостоятельно смогли организовать сбор и утилизацию отработанных батареек, которые не менее опасны для окружающей среды, чем ртутные отходы. Пункты приема были открыты в частных магазинчиках и офисах, а собранные батарейки отправляли на переработку на львовское предприятие "Аргентум".

Тогда же [2012 г] "МИГ" обратился к властям с предложением взять пример с активистов "Эколайт" и обратить самое пристальное внимание на проблему сбора у населения опасных отходов. Но и это предложение осталось без ответа.

Сегодня ситуация еще более обострилась – вредных отходов в домах накапливается все больше, но решить проблему только силами общественности, без реальной поддержки властей, крайне сложно. В особенности в нынешних непростых экономических условиях. Но сложно не означает невозможно. Для этого требуется лишь объединение усилий гражданских активистов и представителей мэрии.

“Поддержите нас!”

Активистка общественного движения "Эколайт" и глава центра экологической культуры в Запорожье Наталья ПИЧКУР:

– Мы поставили перед сбой задачу привлечь к нашему движению как можно больше людей, в первую очередь молодежь. Проработали всю цепочку — от сбора батареек до их вывоза и утилизации. Открыли около 30-ти пунктов приема. Кроме того, проводили массовые разовые акции. В 2013 году, например, в ходе такой акции, в которой приняли участие запорожские школы, было собрано и вывезено более 800 килограммов использованных батареек.

Но в настоящее время произошел сбой. У Минприроды возникли какие-то претензии к предприятию "Аргентум", куда бесплатно вывозились батарейки на переработку. В результате на бесплатной основе их теперь не берут, а своих средств у нас нет. Сбор батареек мы продолжаем, но временно складируем их здесь же. Мы также выяснили, что фирмы, которые могли бы забирать эти отходы на утилизацию, имеются и в Запорожье. Но им тоже нужно платить. Так что без серьезной поддержки местных властей – юридической, организационной и финансовой – уже не обойтись. Мы считаем, что вообще необходимо разработать целостную городскую программу по раздельному сбору мусора, включая и такие отходы как батарейки, диски, ртутьсодержащие лампы и пр. Общественная инициатива есть, так поддержите ее! Именно в этом и заключается задача власти...

"МИГ", совместно с экологической общественностью обращается к мэрии с конкретным предложением:

ЕЖЕГОДНО в Запорожье утверждаются природоохранные мероприятия, которые финансируются из экофонда [напомним, что наполняется он за счет обязательных платежей предприятий, взимаемых в качестве компенсации за загрязнение окружающей среды].

ПРЕДЛАГАЕМ включить в раздел "Экообразование" этих мероприятий пункт об организации сбора батареек и энергосберегающих ламп у населения [с обязательным подключением учащихся школ] и передачи их на утилизацию запорожским предприятиям, которые имеют лицензии на подобную деятельность. Финансирование предусмотреть за счет средств экофонда, сэкономив на издании различных образовательных экоброшюр и т.п. Думается, что участие детей в решении хотя бы одной конкретной проблемы лучше любой брошюры поспособствует воспитанию экологической культуры.

Выпуск подготовила Светлана ШКАРУПА

http://www.mig.com.ua/hot/item/4346-kuda-zaporozhtsam-devat-opasnye-otkhody

 

пʼятницю, 27 лютого 2015 р.

У Львові відкриють першу в Україні лінію з переробки енергоощадних ламп


 
 
До кінця 2015 року у Львові планують відкрити перший в Україні завод із переробки енергоощадних ламп. Лінія буде повністю автоматизована та відділятиме для подальшої переробки усі структурні елементи ламп. Будівництво лінії переробки фінансує ЄС та міська рада Львова.

Як розповіла ZAXID.NET координатор проекту Оксана Війтик, наразі вже закупили обладнання для подрібнення ламп та чекають на дистилятор, котрий вилучатиме із них ртуть. Обладнання окремо сортуватиме скло з ламп, алюмінієві патрони, ртуть та люмінофор – речовину, що світиться. Всі ці елементи можна використовувати для вторинної переробки.

Вона додала, що лінія буде абсолютно автоматизована. На ній працюватиме лише двоє людей. Лінія переробки не несе жодної шкоди для здоров'я людей та довкілля. Знаходитиметься вона поза населеними пунктами. Де саме, координатор поки що не розголошує.

Оксана Війтик розповіла, що в Україні аналогічних ліній переробки немає. Організаторам потрібно було розробляти спеціальну документацію для МОЗ України, аби довести, що обладнання безпечне, та отримати від них дозвіл на експлуатацію.

Після запуску лінії Львовом курсуватимуть еко-буси, куди можна буде здавати використані енергоощадні лампи. Координатор розповіла, що еко-буси зазвичай стоятимуть біля великих супермаркетів у різних точках міста.

Проект на 89% фінансує Європейський інститут сусідства та партнерства Європейського Союзу. Решту коштів виділяє Львівська міська рада. Загалом на будівництво лінії передбачено 1 млн 300 тис. євро. Обладнання для майбутньої лінії переробки виготовляє шведська фірма «MRT».

Будує завод ДП «Боднарівка» ЛКП «Зелений Львів» в межах проекту «Створення муніципальної системи поводження із відходами побутового електронного та електричного устаткування в місті Львові із використанням досвіду Любліну» у рамках транскордонної співпраці Україна-Польща-Білорусь.

http://www.civicua.org/news/view.html?q=2414591

четвер, 19 лютого 2015 р.

Батарейки, ртуть та лампи. Куди здати у Львові?

Правильне поводження з відходами – це не лише ознака європейськості, але і здоров'я тих, хто живе у Львові та околицях. Відтак, піклуватися про довкілля – означає піклуватися про майбутнє свого міста та своїх же дітей. Tvoemisto.tv пропонує перелік адрес, куди потрібно приносити небезпечні побутові відходи.
Фото: think-blue.ru
Фото: think-blue.ru
1. Ртуть. Якщо у вас вдома є ртутні термометри, або інші ємності із ртуттю – саме час їх позбутися. Дивно, але у Львові чимало мешканців в будинках, підвалах та гаражах мають «спадщину», яка залишилася після розпаду радянського союзу – тоді люди вірили у те, що ртуть можна продати за ціною золота. Тоді за ціною золота її ніхто не купив, а небезпечний рідкий метал так і залишився стояти на горищах та у підвалах. Тримати ртуть вдома не варто – вона Вам навряд чи знадобиться, а можливість розбити бутель з токсичним металом завжди є. Здати «рідке срібло» можна у робочі дні з 9:00-18:00 в міське управління з надзвичайних ситуацій за адресою Стефаника, 4. "Щороку тут збирають від 30 до 100 кілограмів ртуті", - каже начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту Львівської міської ради Віктор Іваніцький. Приймають тут як метал, закритий у герметичні ємності, так і ртуть, до прикладу, із розбитого термометра. Щоби здати ртуть з розбитого термометра – потрібно зібрати метал у бутель, та залити його водою – це зупинить випаровування небезпечного металу.
2. Люмінісцентні лампи у місті планують збирати та утилізовувати вже до кінця року. За словами начальника управління екології та благоустрою Львівської міськради Андрія Галушки, частково обладнання для налагодження збору та утилізації у Львові люмінісцентних ламп вже закупили. Решту обладнання мають придбати найближчим часом. Планується, що лампи збиратимуть спеціально обладнані автомобілі. Місто надаватиме мешканцям графік коли та в якому районі можна здати відходи. Такі лампи у Львові не лише збиратимуть, але і будуть утилізовувати.
3. Техніка. Вже сьогодні у Львові працюють невеликі підприємства, що приймають та утилізовують стару техніку. Однак, наразі про визначені та перевірені міською владою пункти збору не йдеться. За словами Андрія Галушки, вже на наступному тижні у міській раді планують зібрати підприємців, які займаються переробкою побутової техніки, та обговорити із ними можливість співпраці. «Тут місто не вкладатиме коштів в утилізацію, адже, це вигідний бізнес», - каже Андрій Галушка. Утім, побутова техніка на сміттєзвалищах Львову не вигідна. Відтак, міська влада планує максимально долучитися до інформування населення про можливість здати побутову техніку, та про умови, на яких це можна зробити - таким чином вигоду матимуть і підприємці і влада.
3. Батарейки. З липня до грудня 2014 року Львові вже встигли зібрати 3 тонни батарейок, каже начальник управління екології та благоустрою. Загалом, у місті діє більше 80 пунктів збору використаних батарейок. Наразі у міськраді ще не вирішили, куди саме відправлять відходи на утилізацію. Серед варіантів – київська та дніпропетровська фірма, що займається переробкою такої сировини. «Основним критерієм для нас є наявність у підприємства усіх дозволів та виробничих потужностей для переробки», - сказав Андрій Галушка. Він зазначив, що відправлятимуть на утилізацію батарейки тоді, коли у Львові назбирають близько 20 тонн - приблизно стільки можна помістити у вантажівку.  Перелік адрес:
  ПЕРЕЛІК пунктів збору використаних батарейок у м. Львові
 
№ з/п
Назва установи
Адреса установи
1
2
3
1. Перелік існуючих станом на 01.09.2013 пунктів збору батарейок
у м. Львові
1.1
Магазин "Батарейка"
просп. Свободи, 1/3
1.2
Ринок "Південний"
вул. Щирецька, 36
1.3
Магазин комп’ютерних аксесуарів
просп. Червоної Калини, 109
1.4
ДП "Аргентум"
вул. Зелена, 115-б
1.5
Магазини мобільного оператора МТС
м. Львів
1.6
Географічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка
вул. П. Дорошенка, 41
1.7
Магазин електротехніки "Шок"
вул. Газова, 30а
1.8
Магазин електротехніки "Шок"
вул. О. Довженка, 4
1.9
Магазин електротехніки "Шок"
вул. Щирецька, 36
2. Перелік пунктів збору використаних батарейок у м. Львові, які створить департамент містобудування
2.1
ЛКП "Старий Львів"
вул. Сербська, 15
2.2
ЛМКП "Айсберг"
просп. Свободи, 39
2.3
ЛКП "Цитадель-Центр"
вул. М. Коперника, 22
2.4
ЛКП "Княже місто"
вул. Тиха, 5
2.5
ЛКП "Снопківське"
вул. В. Кубійовича, 33
2.6
ЛКП "Центральне"
вул. Князя Мстислава Удатного, 7
2.7
ЛКП "Дністер"
вул. Дністерська, 16
2.8
ЛКП "Стимул-Сихів"
вул. Сихівська, 14
2.9
ЛКП "Хуторівка"
вул. Хуторівка, 24
2.10
ЛКП "Житловик-С"
вул. В. Чукаріна, 6
2.11
ЛКП "Бондарівка"
вул. Я. Гашека, 15
2.12
ЛКП "Старий Сихів"
просп. Червоної Калини, 109
2.13
ЛКП "Під Зуброю"
просп. Червоної Калини, 110
2.14
ЛКП "Затишне"
вул. І. Котляревського, 37-б
2.15
ЛКП "Львівський ліхтар"
вул. Є. Коновальця, 27
2.16
ЛКП "Вулецьке"
вул. Братів Тимошенків, 2-а
2.17
ЛКП "Сонячне"
вул. І. Айвазовського, 10
2.18
ЛКП "Навколо базару"
вул. Героїв УПА, 78
2.19
ЛКП "Магістральне"
вул. Наукова, 32-а
2.20
ЛКП "Південне"
вул. Кульпарківська, 131
1
2
3
2.21
ЛКП "Сокільницьке"
вул. Наукова, 61
2.22
ЛКП "Граніт"
вул. Д. Бортнянського, 17
2.23
ЛКП "Богданівка"
вул. Олекси Гірника, 1-а
2.24
ЛКП "Скнилівок"
вул. С. Петлюри, 36
2.25
ЛКП "Сигнівка"
вул. Дозвільна, 1
2.26
ЛКП "Левандівка"
вул. Широка, 86-а
2.27
ЛКП "Нове"
вул. С. Петлюри, 2-а
2.28
ЛКП "Сяйво"
вул. Сяйво, 21
2.29
ЛКП "Рясне - 402"
вул. Т. Шевченка, 350-а
2.30
ЛКП "Янів - 405"
вул. О. Турянського, 5
2.31
ЛКП "Тополя - 406"
вул. А. Лінкольна, 57
2.32
ЛКП "Варшавське - 407"
вул. Варшавська, 64
2.33
ЛКП "Збоїща - 408"
вул. Б. Грінченка, 4
2.34
ЛКП "Балатон - 409"
вул. Гетьмана І. Мазепи, 11
2.35
ЛКП "Під Голоско - 410"
просп. В. Чорновола, 99
2.36
ЛКП "Північне - 411"
вул. І. Миколайчука, 22
2.37
ЛКП " № 500"
вул. Дніпровська, 1
2.38
ЛКП "№ 503"
вул. Академіка
О. Богомольця, 2
2.39
ЛКП "№ 504"
вул. Пасічна, 64
2.40
ЛКП "Господар"
вул. Личаківська, 75
2.41
ЛКП "№ 507"
вул. Личаківська, 217
2.42
ЛКП "За замком"
вул. Зустрічна, 1
2.43
ЛКП "Дім"
вул. Дж. Вашингтона, 5
2.44
вул. Ф. Ліста, 1
2.45
вул. І. Виговського, 34
2.46
вул. К. Левицького, 67
2.47
просп. Червоної Калини, 66
2.48
вул. Генерала Т. Чупринки, 85
2.49
вул. В. Липинського, 11
2.50
Львівська міська рада
пл. Ринок, 1
2.51
КП "Адміністративно-технічне управління" Львівської міської ради
вул. Академіка
А. Сахарова, 42
2.52
Львівська обласна рада
вул. В. Винниченка, 18
2.53
Львівський національний університет ім. Івана Франка, головний корпус
вул. Університетська, 1
2.54
Львівський національний університет ім. Івана Франка, географічний факультет
вул. П. Дорошенка, 41
2.55
Національний університет "Львівська Політехніка", навчальний корпус № 4
 
вул. Митрополита Андрея, 5
1
2
3
2.56
Національний університет "Львів-ська політехніка", Інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму ім. В. Чорновола
вул. Генерала
Т. Чупринки, 130
2.57
Національний лісотехнічний університет України
вул. Генерала
Т. Чупринки, 103
2.58
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
вул. Шімзерів, 3-а
2.59
Львівська комерційна академія
вул. М. Туган-
Барановського, 10
2.60
вул. В. Кубійовича, 38
2.61
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького
вул. Пекарська, 50
2.62
Екологічний коледж Львівського національного аграрного університету
вул. Замарстинівська, 167
2.63
Державна податкова служба у Львівській області
вул. Стрийська, 35
2.64
Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації
вул. Стрийська, 98
2.65
вул. Т. Костюшка, 11
2.66
Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України
вул. Городоцька, 26
2.67
ЛКП "Новий Львів"
вул. Тернопільська, 15
2.68
вул. Випасова, 9
2.71
Українська академія друкарства
вул. Підвальна, 17
2.72
Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
вул. Академіка
А. Сахарова, 29
2.73
Будинок офіцерів
вул. Театральна, 22
2.74
вул. Хуторівка, 35-а
2.75
Головне управління статистики у Львівській області
просп. В. Чорновола, 4
2.76
Міський Палац культури ім. Гната Хоткевича
вул. С. Кушевича, 1
1
2
3
2.77
Центр творчості дітей та юнацтва Галичини
вул. А. Вахнянина, 29
2.78
Будинок творчості школярів
вул. Личаківська, 99
2.79
Львівський державний палац естетичного виховання учнівської молоді
пл. Є. Петрушевича, 2
2.80
Центр дитячої та юнацької творчості Сихівського району
вул. Хуторівка, 28-а
 
3.1
Торговий центр "Скриня"
вул. Городоцька, 179
3.2
Магазин електротоварів (ринок "Старий Лицар")
просп. В. Чорновола, 67-а
3.3 (81**)
Львівська дирекція СК "АХА страхування"
вул. М. Вербицького, 8/2
3.4 (82**)
Львівська дирекція СК "АХА страхування"
вул. Личаківська, 47
3.5 (83**)
Львівська дирекція СК "АХА страхування"
вул. К. Левицького, 9
3.6 (84**)
Львівська дирекція СК "АХА страхування"
вул. Наукова, 7-а
3.7 (85**)
Львівська дирекція СК "АХА страхування"
просп. Червоної
Калини, 53/37
  * Перелік відповідно до ухвали ЛМР №3066. Перелік не є вичерпним, оскільки до нього можуть долучатися інші комерційні установи.
  Підготувала Наталя Горбань
http://tvoemisto.tv/news/rtut_batareyky_energooshchadni_lampy_ta_tehnika_kudy_zdaty_u_lvovi_68846.html#sthash.rsScn0pN.dpuf

середу, 18 лютого 2015 р.

У Львові відкриють завод з переробки енергоощадних ламп, батарейок і термометрів

До кінця року на Львівщині планують збудувати перший в Україні завод із переробки відпрацьованих енергоощадних ламп, батарейок і термометрів. Тож мотлох із вмістом ртуті, що зазвичай викидали на смітник, а згодом – і в довкілля, нарешті перестане бути небезпечним. Кошти на проект виділили Євросоюз та Львівська міськрада, а запускати лінію з утилізації приїдуть спеціалісти зі Швеції.

Фото: ye.ua
Фото: ye.ua
Про це йдеться у сюжеті журналіста перших західноукраїнських новин «Огляд дня» (щобудня о 21:00 на телеканалі ZIK) Євгена Міклушки.
Для створення першого в Україні утилізаційного заводу ЄС виділив кошти ще два роки тому. На підприємстві мають переробляти речі з вмістом ртуті. Уже навіть придбали частину устаткування.
«Загальна вартість обладнання – більш ніж сімсот тисяч євро. Туди входить дві великі лінії: перша – подрібнення ламп, друга – дистилятор, де, власне, і вилучатимуть ртуть», – пояснила координатор проекту Оксана Війтик.
Запускати лінію приїдуть спеціалісти зі Швеції, які й навчатимуть український персонал працювати на їхньому устаткуванні. Також відомо, що у львів’ян збиратимуть вироби, які містять ртуть, безкоштовно.
Наразі ж на сміттєзвалища Львівщини щороку разом із усіляким непотребом вивозять близько 10 кілограмів ртуті від ламп, яка згодом потрапляє у довкілля.
«Ми абсолютно переконані, що в тих викидах є діоксини, які впливають на здоров‘я львів‘ян», – ззаначає еколог Дмитро Скрильніков.
Коли завод запрацює, наразі невідомо. Адже ще не надійшов останній транш. Загалом ЄС виділив понад мільйон євро для втілення цього проекту. Також до його реалізації фінансово долучилася міська рада Львова.

http://zik.ua/ua/news/2015/02/17/u_lvovi_vidkryyut_pershyy_v_ukraini_zavod_z_pererobky_energooshchadnyh_lamp_batareyok_i_termometriv_565333

вівторок, 10 лютого 2015 р.

У 2014 році місто прийняло від мешканців 30,7 кг ртуті

·         09.02.201

·         Марта Плішило

·         Безтермінова акція Львівської міської ради «Прийом ртуті від населення» минулоріч зібрала 30,7 кг ртуті. Про це під час звіту за роботу у 2014 році повідомив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ЛМР Віктор Іваніцький.

За аналізом статистики, протягом останніх років кількість звернень мешканців міста на адресу управління зросла в рази, але кількість зібраної ртуті для утилізації поступово зменшується. Це свідчить про ріст свідомості громадян в дотриманні норм екологічної безпеки і зменшення кількості металевої ртуті у місті

Віктор Іваніцький,начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ЛМР

Спільно з управлінням екології та благоустрою, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення відпрацьовує механізми здачі ртуті, ртутних ламп та відпрацьованих елементів живлення (батарейок).

Статистика зі збору ртуті

Рік

Кількість

звернень

Всього

прийнято ртуті

2010

38

43,0 кг

2011

61

70,0 кг

2012

74

107,0 кг

2013

145

34,0 кг

2014

185

30,7 кг

·        

Повний текст на сайті Львівської міської ради:http://city-adm.lviv.ua/portal-news/society/emergency/222941-u-2014-rotsi-misto-pryinialo-vid-meshkantsiv-30-7-kh-rtuti

 

Що робити з ртутними лампами

Що робити з ртутними лампами
Люмінесцентні лампи не можна викидати у смітник, оскільки вони містять ртуть, але спеціальних контейнерів для них немає.
Ртуті у повітрі незабаром може побільшати, оскільки уряд планує зобов'язати підприємства та установи повністю перейти на економічні лампи - люмінесцентні, які й містять у собі ртуть. Економна поки світить, але небезпечна, коли згасне. На лампі є маркування, що її заборонено викидати у смітник. Куди можна викинути такі лампи з’ясувати важко: спецконтенери знайти нереально. Працівники сміттєвозу кажуть, що можна і до звичайного сміття викидати.Проте є приватна фірма, яка збирає лампи на утилізацію. І не безкоштовно - треба сплатити гривню двадцять, щоб здати зіпсовану жарівку, але підприємства зобов’язані це робити, бо їх перевіряє санепідемстанція. Але про цю схему знають не всі. В столиці журналісти ТСН знайшли тільки три фірми з утилізації. І судячи з того, що співробітники обдзвонюють підприємства, щоб знайти нових клієнтів, то утилізують лампи далеко не всі, а тим більше - приватні особи. Докладніше про економні лампи - на відео ТСН.

Як утилізувати лампочки з ртуттю, або Що дорожче екологія або енергозбереження? (відео)

Енергозберігання або екологія? В Україні йде активна промо-кампанія енергозберігаючих ламп – за них агітує особисто прем’єр. Проте що робити з цими лампами після використання – викидати на звичайний смітник їх не можна. Бо містять декілька міліграмів ртуті.
Прибиральниця: “Ну, поки ще не міняли, уже стоять місяців 2, мабуть”.
У цій крамниці біля Центрального ринку енергію зберігають усі: від прибиральниці до керівництва. Постачає фірма, яка має у Харкові власну науково-технічну лабораторію, але виробництво замовляє у Китаї. Тут стверджують: 95 відсотків економічних ламп на ринку України виготовлені саме у Піднебесній. У кожній інструкції чітко сказано: лампа містить 4 міліграми ртуті, викидати не можна, лише здавати до спеціальних пунктів, що мають створити місцеві органи влади.
Тетяна Носова, керівник відділу маркетингу “Максус Україна”: “Усі лампи містять пари ртуті. Абсолютно всі. Це її технологічне... Так, вона містить невелику кількість пари ртуті, у допустимих нормах для даної лампи. Тому ми отримали сертифікат англійський міжнародний. Про те, що вона допустима для використання споживачами”.
Кажуть: обсяги продажів зростають щороку вдвічі. Мова йде про мільйонні продажі. Але що робити, якщо енергозберігаюча лампа розбилася? Медики стверджують: це може бути шкідливо для здоров’я – так само, як і просто викидати їх на смітник. У Європі для таких відходів є спеціальні контейнери.
У Харкові “МедіаПорт” подібних не знайшов. Лише приватні об’яви фірм, і жодної державної, як написано в інструкціях до лампочок.
“Принесіть здайте. Три штуки візьмемо просто так. Тільки не збирайте по всьому місту, добре?”, - відповідають телефоном в одній із таких компаній з утилізації.
Керівники подібних фірм пояснюють: з підприємства, якщо хтось зголоситься подбати про екологію й привезти лампи, візьмуть від гривні до двох за утилізацію однієї – в залежності від кількості. Від пересічних харків’ян, якщо люди самі принесуть їх до офісу, це буде безкоштовно. Проте досі, кажуть, ніхто з мешканців міста не звертався з таким проханням.
Микола Литвиненко, лікар відділу комунальної гігієни обласної СЕС: “Жителі повинні проявити свідомість. Коли у них одна, дві, три лампи, бо купується на квартиру. Вони повинні дізнатися цю адресу, звернутися до цієї структури. Є сайт waste.com.ua – це сайт відходів. Там відкривається і в пошукачі і знаходите будь-яку організацію”.
Та що робити людям, які не мають доступу до мережі інтернет? Нічого... СЕС навіть не може відстежити випадки, скільки лампочок зі ртуттю викидають харків’яни. На території регіону спеціалізованих підприємств з утилізації відходів, що містять ртуть, немає. Фірми, що дають об’яви та приймають лампочки. возять їх до Луганської області на ртутний комбінат.
Проте якщо мова йде про підприємство, що використовує енергозберігаючі лампи, й викидає ті на смітник, санстанція може навіть виписати штраф. Приблизно 23 гривні за одну штуку.
Адреса новини: http://ukr.mediaport.ua/city/14020
Автор: Марія Малевська, Ксенія Рябоволова