четвер, 3 листопада 2011 р.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Лампи приватного підприємства несуть небезпеку екології


Обласна влада працює над вирішенням питання утилізації відпрацьованих люмінесцентних ламп, що роками складало приватне підприємство Шубкова.
Як бути із відпрацьованими люмінесцентними лампами, що зберігаються на території Шубківської сільської ради, вирішували фахівці-екологи, а також представники місцевої, районної та обласної влади Рівненщини.  Про це повідомляє прес-служба ОДА. Роками на складі неподалік села зберігаються відпрацьовані лампи, що містять ртуть.
Загалом їх тут налічується майже 230 тисяч штук, на утилізацію яких знадобиться майже мільйон гривень. Люмінесцентні лампи збирало приватне підприємство. Власник мав намір їх утилізовувати, однак це залишилося лише планами. Тим часом лампи залишаються на складі, натомість це несе небезпеку для навколишнього середовища, адже приміщення навіть не охороняється.
Перший заступник голови облдержадміністрації Анатолій Юхименко, який побував із робочою поїздкою в Шубкові, пообіцяв місцевим мешканцям посприяти у вирішенні цього питання. Наразі відпрацьовують можливі механізми розв’язання проблеми. Так, якщо лампи стануть  безгосподарними (а це цілком можливо, оскільки ліцензія підприємства на їх зберігання закінчується), кошти на їх утилізацію можна буде виділити з обласного природоохоронного фонду.
Тож на сьогоднішньому засіданні техногенної комісії облдержадміністрації таке рішення підтримали. Тим часом Анатолій Юхименко доручив забезпечити охорону складу.

середу, 21 вересня 2011 р.

§ TURTLE NEWS: [ENERGY] Украина не готова к полному переходу на энергосберегающие лампочки



Украина пока не готова к полному переходу на энергосберегающие лампочки, поскольку отсутствует централизованная утилизация отработавших свои срок энергосберегающих ламп. Об этом на брифинге в Кабинете Министров заявил глава Государственного агентства по энергосбережению и эффективности Николай Пашкевич, передает корреспондент ForUm`а.
«Это болезненный для Украины вопрос. Современные энергосберегающие лампы требуют специальных мер для их утилизации. В Европе существует раздельный сбор бытовых отходов. Все отработавшие приборы, содержащие вредные вещества, собираются и утилизируются отдельно. Развивать такие технологии при не развитом секторе сбора и переработки может повлиять на экологическую ситуацию. Поэтому правительство держит ситуацию по переходу на новые прибороры освещения под контролем, и разрабатывает меры, чтобы при широком внедрении этих технологий одновременно обеспечить их безопасное внедрение», - сообщил Пашкевич.
По его словам, сейчас целесообразнее переходить не на газоразрядные энергосберегающие лампочки, а сразу на светодиодные, которые потребляют еще меньше энергии и не содержат вредных веществ.

середу, 10 серпня 2011 р.

§ TURTLE NEWS: [TECH] В США разыгран приз конкурса L Prize. Американцы выбрали лучшую замену классической 60-ваттной лампе накаливания.

Лучшая замена 60-ваттной лампе накаливания

Лучшая замена 60-ваттной лампе накаливания

За разработку лампочки EnduraLED американское правительство пожаловало компании Philips - $10 миллионов.

Специалисты компании Philips создали высокоэффективную лампу на светодиодах, которая по качеству, сроку службы и цене подходит для широкого распространения и массового производства.

LED потребляет 10 ватт, и в результате по сравнению с классическим аналогом сохраняется около 83% энергии.

В продаже новая лампочка должна появиться в 2012 году по цене около $40 за штуку.

http://elektrovesti.net/11257_luchshaya-zamena-60-vattnoy-lampe-nakalivaniya?utm_source=twitterfeed

середу, 6 липня 2011 р.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Опасные отходы соберет экомобиль

Зеленый проблесковый маячок многих водителей вводит в ступор, ведь еще не все знают, что такое экомобиль и почему он ездит по дворам города. В России только учатся соблюдать экологические правила. Отходы под грифом "опасный" - лампы дневного света, батарейки и ртутные градусники - найдутся в каждой квартире, но обычно все это идет в мусорное ведро.
"Бывает, что приходят бабушки, привозят даже на тачанках свои лампочки, целую коробочку...Потому что в старые времена они брали их к себе с заводов, тогда ведь все брали с заводов. А сейчас они им не нужны", - рассказывает экспедитор экомобиля Алексей Козлов.
В 2008 году авторы проекта пытались понять, как заставить человека выбрасывать особый мусор в особое место. Теперь мобильный мусоросборщик заезжает в петербургские дворы регулярно, с периодичностью два раза в месяц. На сбор мусора в каждом районе города выделен час. Горожане с интересом отнеслись к ритуалу утилизации. "Вся информация о новом проекте доступна только через Интернет. Я совершенно случайно наткнулся на расписание в Сети", – сетует житель Санкт-Петербурга Андрей Солодарь.
Лампочка к лампочке, батарейка к батарейке, и в итоге набирается увесистый груз. Вчера полезная вещь сегодня становится вредной. Куда ее девать? Этот вопрос на совести каждого. По данным статистики, в год средняя семья в России выбрасывает до полукилограмма элементов питания, не считая автомобилистов с их аккумуляторами, а семей у нас в стране больше 40 миллионов. Соответственно, если вы этого захотите, то 20 тысяч тонн вредных отходов не попадут в землю. Правда, специалисты говорят, что вторсырьем они пока служить не могут, так как в России еще нет завода по переработке такого мусора, так что после экомобиля тонны батареек становятся "консервами" на складе долгосрочного хранения.
"Мы расширили наш перечень и стали принимать автомобильные аккумуляторы, различные приборы, технику, которая тоже может оказаться на помойке", - рассказал заместитель председателя комитета по природоиспользованию и окружающей среде Санкт-Петербурга Алексей Петров.
Еще более опасны лампы дневного света, в которых самое опасное вещество невидимо. Вакуумный прибор откачивает из нее пары ртути, и за три секунды старый предмет превращается в компоненты нового. "Люминофор — самый опасный отход, он размещается на полигоне "Красный бор". Остальные компоненты могут быть использованы в виде вторичного сырья и переработки", - пояснил заместитель генерального директора по радиационной и химической безопасности ГУП "Экострой".
Если внимательно читать инструкции, то удивляться можно бесконечно. Бытовую химию не выбросишь, так как это химия, аэрозольные баллоны вообще взрывоопасны, не стоит ждать хорошего и от просроченных лекарств. На обычной свалке все это смешивается с пластиком и загорается. Куда проще дождаться экомобиля, очистить совесть и родную планету.
06.07.2011
Автор: Юрий Коваленко
http://www.vesti.ru/doc.html?id=499488&cid=7

вівторок, 7 червня 2011 р.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Поблизу Рівного зберігається "ртутна бомба"?

На складі в приміщенні казарм колишнього військового містечка в селі Шубків Рівненського району зберігається понад 227 тисяч відпрацьованих люмінесцентних ламп.
Поряд з перевагами, у люмінесцентних ламп є один великий недолік - вони містять ртуть. Тож якщо лампу пошкодити, вона несе загрозу здоров'ю людини.

Вміст ртуті в звичайній люмінесцентній лампі становить від 2 до 5 міліграмів. Це, до прикладу, в 600 разів менше, ніж у градуснику. Та навіть розбивши її, можна завдати шкоди організму. У таких випадках слід швидко зібрати уламки та провітрити кімнату щонайменше протягом 15 хвилин.

Викидати відпрацьовані люмінесцентні лампи на смітник не можна. Бо це відходи першої категорії небезпеки. Для їх збору повинні існувати спеціальні пункти.

Але, провівши опитування на вулицях Рівного, виявилося, що рівняни про них не чули. На Рівненщині немає підприємств, які б займались утилізацією люмінесцентних ламп. Тому, як розповів державний інспектор з охорони навколишнього середовища Сергій Сухий, відходи відправляють у Донецьку область на підприємство "Микит-ртуть", де і проходить їх утилізація.

Тим часом фірми, які займаються збором таких відходів, своєї діяльності не афішують. Вони працюють переважно з підприємствами та установами, і за кожну отриману відпрацьовану лампу беруть до чотирьох гривень плати.

На Рівненщині такі послуги надають три фірми. До 2006-го року збором ламп займалось і приватне підприємство "АТТО". За вісім років воно зібрало на складі в приміщенні казарм колишнього військового містечка в селі Шубків Рівненського району понад 227 тисяч відпрацьованих люмінісцентних ламп.

Підприємець планував їх утилізувати, встановши спеціальну установку. Однак, видаючи підприємству ліцензії на збирання та зберігання ламп, технічних умов на встановлення утилізаційної установки обласне управління екології йому так і не дало.

Відтак, ось уже 5 років лампи мертвим вантажем лежать на околиці селища. А віднедавна приватник зняв охорону. Аби утилізувати лампи, потрібно щонайменше 300 тисяч гривень, однак таких коштів немає ні в самого підприємця, ні в бюджеті Шубківської сільської ради. І хоча фінансові проблеми приватника не повинні лягати на плечі бюджетів, зважаючи на небезпеку, лампи можна було б утилізувати і їх коштом.

Проте, каже заступник голови Рівненської районної ради Юрій Загиней, доки у листопаді цього року не закінчиться ліцензія підприємства на зберігання ламп, бюджетні кошти, за законом, використовувати не можна.

Очевидно, що ця історія закінчиться утилізацією ламп. Однак, поки невідомо, коли і за чий кошт. Наразі у ситуацію готова втрутитися обласна влада. А тим часом правомірність дій екочиновників, які відповідали за видачу дозволів, як і діяльність самого підприємця, вивчають правоохоронці. До речі, повторно.

Джерело:rtb.rv.ua
http://www.ogo.ua/articles/view/2011-06-07/28823.html

понеділок, 21 лютого 2011 р.

§ TURTLE NEWS: [CHEM] Ртуть из отходов

Поводом для встречи корреспондента «Кочегарки» с директором ООО «Никитртуть» М.И. ХАНИНЫМ послужила информация, появившаяся в столичных СМИ, где сообщалось, что на киевском заводе «Радикал» приступили к сносу ртутного цеха, а пропитанные ртутью обломки конструкций собираются вывезти для переработки в ООО «Никитртуть».


– Михаил Иванович, судя по данной информации, ваше предприятие является единственным в Украине, перерабатывающим отходы, содержащие ртуть?
– Помимо отходов ртутного завода мы действительно перерабатываем отходы, содержащие ртуть, которые поступают из многих областей Украины, – различные приборы, вышедшие из строя, все виды электроламп и т.п. А с заводом «Радикал» сотрудничали еще в 2004 – 2005 годах: в тот период наше предприятие перерабатывало доставленное из Киева оборудование ртутного цеха – примерно по 300 тонн в год.

Хочу заметить, что «Радикал» является главным ртутным загрязнителем в Киеве, поскольку он работал на допотопных технологиях, устаревшем оборудовании. Только из доставленных к нам демонтированных конструкций мы получили около 100 тонн ртути. И сейчас там, по самым скромным подсчетам, не менее 200 тонн ртути в стенах цеха, в почве под ним. В сильную жару на прилежащей территории ртуть выступает даже на асфальте. Думаю, вопрос с демеркуриализацией отходов ликвидируемого цеха в преддверии Евро-2012 не терпит отлагательства, тем более что расположен он в 500 м от станции метро, в 200 м от рынка и в 50 м от офисов различных компаний.

– Видимо, на ликвидацию ртутного загрязнителя в столице быстрее найдутся деньги, чем 10 миллионов долларов на ликвидацию в Горловке бывшего ртутного завода…
Безусловно, но при этом, когда будет заключаться договор на переработку отходов с «Радикала», мы поставим вопрос о выделении средств для нашего предприятия: на оборудование нового полигона для отходов – так называемого хвостохранилища, завершения работ по ртутному заводу и прокладки подъездных путей к полигону. Очень надеюсь, что удастся решить проблемы с ртутными загрязнителями не только Киева, но и Горловки.

Нередко территорию бывшего ртутного называют второй «болевой точкой» на теле города – после химзавода. Насколько опасны отвалы бывшего комбината и прочие объекты с точки зрения экологии? И существует ли на сегодняшний день угроза затопления шахты №2-бис?
Думаю, с проблемами химзавода бывший ртутный не идет ни в какое сравнение. На ГХЗ действительно очень серьезная ситуация, и будет оставаться таковой, пока хотя бы не перезатарят весь мононитрохлорбензол. Что касается объектов ртутного комбината, то на отвалах да и на остальной территории, не считая ртутного завода, фон в пределах нормы. Выбросы ООО «Никитртуть» не превышают ПДК – наблюдение за ними у нас ведется постоянно на стационарной установке, под контролем горСЭС. Наличие в атмосфере города частиц ртути в настоящее время дают преимущественно горящие угольные терриконы, выхлопы автотранспорта и даже природный газ при горении.

Что касается отсутствия резервного трансформатора на ртутной шахте №2-бис, – это действительно проблема, и решать ее необходимо в ближайшее время, – стоимость этого агрегата сравнительно небольшая, во много крат больше придется потратить на ликвидацию возможных последствий. Ведь выход из строя единственного ныне действующего трансформатора может привести к затоплению шахты, к попаданию загрязненных шахтных вод в водоносные слои почвы и в канал «Северский Донец-Донбасс». Кстати, на шахте №2-бис не только отсутствие резервного трансформатора вызывает опасения, но и тот факт, что работникам здесь не платят своевременно зарплату. Долго ли они продержатся на энтузиазме? Минпромполитики, в ведении которого сейчас находится закрытый ртутный комбинат, в том числе и шахта, задерживает зарплату по три – четыре месяца, что, несомненно, может привести к серьезной кадровой проблеме – качать воду будет просто некому.

Что касается активистов-экологов города, то к их искренним эмоциональным призывам я отношусь с пониманием, но желательно видеть с их стороны более компетентные суждения. Вот борцы за охрану окружающей среды из западных областей Украины создали у себя специальные фирмы, которые ведут сбор у населения ртутьсодержащих отходов, в частности, электролампочек, люминисцентных ламп, и везут их к нам – наше предприятие переработало уже 2 миллиона ламп. А у нас в городе и регионе лампочки выбрасываются в мусорные контейнеры, затем их вывозят на свалки. А куда потом попадает выделившаяся из них ртуть? В почвенные воды и в речные бассейны или в виде паров – в воздух. Такой подход, как в западных областях, я считаю по-настоящему грамотным и действенным – меньше слов, больше дела. Их опыт необходимо перенимать. У нас ведь предстоит переход бюджетных учреждений на экономные лампы и светильники. Представляете, сколько небезопасных старых ламп окажется на свалках? Решать вопрос их утилизации необходимо только цивилизованным способом. Не мешало бы также подумать о сборе перегоревших ламп у населения. Возможен вариант обмена в магазинах – при покупке новых ламп принимать старые. Или организовать их сбор с помощью структур УЖКХ, и, возможно, именно УЖКХ должно стать единым заказчиком на утилизацию всех отработанных ламп и светильников, поступивших от учреждений, предприятий и от населения.

– Судя по всему, в перспективе число заказчиков у «Никитртути» будет расти. А как с реализацией ртути?
– Спрос в мире на жидкий металл постепенно растет, причем растет и цена на него. Мы продаем ртуть в основном в дальнее зарубежье – в этом году в Сирию и Китай, в прошлом году в Голландию и другие страны. Предприятие не бедствует, и при этом коллектив стремится помочь городу всем, чем может. Мы участвуем в нескольких городских программах, в благотворительных акциях, в работах по благоустройству.
Е. ИСИДОРОВА
http://kochegarka.com.ua/?p=26669

суботу, 22 січня 2011 р.

§ TURTLE NEWS: [WASTE] Коли небезпека до лампочки

Через безгосподарність люмінесцентні джерела світла стають загрозою для довкілля

Після прийняття розпорядження Кабміну "Про здійснення заходів щодо скорочення споживання електричної енергії бюджетними установами" відмова від звичних ламп розжарювання стала обов'язковою. Втім, на Житомирщині цей процес розпочався ще задовго до отримання вказівки "зверху". Причому показово, що головними агітаторами за впровадження новинки стали не господарники, а... керівники фінансових управлінь, які із конкретними цифрами на руках переконували у доцільності переходу на значно економніші джерела світла.


Нині процес освітлювального "переозброєння" набирає дедалі ширших масштабів у житловій сфері, добираючись навіть до найвіддаленіших поліських хуторів.
Та чи багато з нас звертали увагу, що зображений на упаковці люмінесцентних ламп значок забороняє викидати їх після виходу з ладу на сміття? Адже ртутомісткі світильники належать до першого - надзвичайно небезпечні - класу відходів...


Кількість - мікроскопічна, шкода - непоправна
- Головна небезпека ртуті в тому, що, потрапивши до організму людини, вона акумулюється в ньому, залишаючись там на все життя, - розповідає заступник начальника відділу екологічного контролю за використанням і охороною земель та поводженням з відходами Державної екологічної інспекції в Житомирській області Віктор Антонюк. - Тому чинні норми строго регламентують максимально допустиму концентрацію (МДК) парів ртуті у повітрі, яка для житлових, навчальних і робочих приміщень не перевищує 0,0003мг/м куб., хоча небезпека гострого отруєння виникає лише при вмісті ртуті понад 0,2 мг/м куб.


Враховуючи сказане, 4 мг ртуті, що містяться в одній компактній люмінесцентній лампі, вже не видаються мікроскопічними і "безневинними". Адже неважко підрахувати, що цих парів важкого металу вистачить для перевищення МДК ртуті у шкільному класі вчетверо(!) або на формування достатньої для гострого отруєння людини "атмосфери" у 20 кубометрах повітря.


Отож цілком закономірно, що зберігання, оброблення й утилізація відпрацьованих люмінесцентних ламп, як відходів першого класу небезпеки, підлягає обов'язковому ліцензуванню.


Втім, кожному зрозуміло, що вимагати від шкіл, лікарень чи супермаркетів отримання ліцензії на тимчасове зберігання незначної кількості вже не діючих, але потенційно небезпечних джерел світла - явне перестрахування і здирництво. Відтак листом Міністерства екології та природних ресурсів України від 02. 04. 2003 р. N 2798/26-8 було роз'яснено: "Не підлягає ліцензуванню операція зберігання небезпечних відходів суб'єктами господарської діяльності, які утворюють відходи, у тому разі, коли ці небезпечні відходи, які утворюються протягом шести місяців поточного року, передаються у цей же термін на договірних умовах іншим суб'єктам (які мають відповідні ліцензії) на зберігання, оброблення, утилізацію, видалення".

У семи няньок...
Як повідомили в екологічній інспекції, на Житомирщині демеркуризацію (видалення ртуті) відпрацьованих люмінесцентних ламп здійснює науково-виробниче підприємство ТОВ "Вівам", яке торік утилізувало 99 329 цих світильників. От лише відповідь на цілком логічне запитання - яка це частка від загальної кількості таких відходів? - у професійних екологів отримати не вдалося.


За оцінкою директора ТОВ "Вівам" Ольги Набатчикової, в області переробляється не більше п'ятої частини використаних ламп. Чи не головна причина, через яку суб'єкти господарювання не поспішають розлучатись із небезпечним (чи згідно з офіційною класифікацією надзвичайно небезпечним) "багатством" - платність цієї послуги. Демеркуризація однієї лампи коштує 1,95 грн. Крім того, вантаж ще потрібно доставити до Житомира.


Здавалось би, йдеться про "копійки", та, як розповіла О. Набатчикова, якщо два роки тому шкільні заклади області здали відразу 20 тисяч ламп, то це вже солідні витрати для бюджетних установ. Важко повірити, що ці запаси утворились усього-на-всього за 6 місяців, і ще важче віриться, що після цього лампи перестали виходити з ладу. Втім, якщо за майже десять років обласна лікарня здала на демеркуризацію, за словами директора ТОВ "Вівам", близько ста люмінесцентних ламп, то впору допустити, що ці світильники майже вічні.


Хоч як дивно, але майже все у сфері контролю за утворенням і утилізацією наймасовіших ртутовмісних відходів доводиться сприймати... на віру. Адже якщо працівники СЕС зобов'язані періодично перевіряти рівень освітленості навчальних і виробничих приміщень, то подальшою долею не придатних для використання люмінесцентних світильників мали б опікуватись екологічні інспектори. Натомість коли у відділі контролю за використанням і охороною земель та поводженням з відходами лише сім працівників, то неважко уявити, скільки уваги приділяється такій "дрібниці", як лампочки.
За такої ситуації хоч про якийсь порядок зі збором відпрацьованих ламп у населення говорити не доводиться. Більше того, хоча при їх реалізації кожному покупцю вручається інструкція, в якій чорним по білому надруковано: "Лампи, які вийшли з ладу, підлягають здачі для їх утилізації в пункти, які визначені місцевими органами самоврядування" - на ділі ні місцева влада про це ні сном ні духом не відає, ні населення не горить бажанням оплачувати демеркуризацію не придатних для подальшого використання освітлювальних приладів.


Тож цілком закономірно, що, за словами Ольги Набатчикової, на Житомирщині ще не було жодного випадку, щоб хтось із свідомих громадян здав хоч кілька ламп на утилізацію.
Відтак не доводиться дивуватись, що встановлений у "Вівамі" агрегат для демеркуризації, розрахований на переробку 3 млн ламп щорічно, працює загалом не довше 5 днів на рік! І це при тому, що, крім майже 100 тис. ламп із Житомирщини, на переробку надходить до 50 тис. відпрацьованих джерел світла із Вінниччини, Хмельниччини, Чернігівщини і навіть Львівщини.


Та якщо для ТОВ "Вівам" люмінесцентні лампи - це насамперед вторинна сировина, яка містить 60% скла, 30% металу і всього-на-всього 0,01% ртуті, то для всіх нас ця одна сота процента, за умови потрапляння у довкілля, неминуче обернеться страшною бідою.


Бракує "механізму" чи порядку і порядності?
Пояснюючи неможливість розв'язання тієї чи іншої проблеми, чиновники вже звично посилаються на "брак механізму виконання закону". У випадку з люмінесцентними лампами начебто нічого не бракує: адже із січня цього року внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими за недотримання вимог щодо поводження з відходами на фізичних осіб накладаються штрафи у розмірі від 340 до 1360 грн, а на посадових осіб і громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 850 до 1700 грн. Крім того, зберігання відпрацьованих ламп понад 6 місяців без отримання належного дозволу "тягне" на зайняття підприємницькою діяльністю без відповідної ліцензії. Погодьтесь, що, зважаючи на рівень небезпеки від "заскладованих" у підвалі школи чи лікарні десятків і сотень ламп, найжорсткіші засоби не будуть жорсткими.
Втім, податківці щиро переконані, що слідкувати за наявністю ліцензій при зберіганні відходів - це прерогатива екологів. Останні, в свою чергу, нарікають на брак достатніх для забезпечення ефективного контролю штатних одиниць, а санітарні лікарі, медики, освітяни і керівники місцевих органів самоврядування чомусь вважають, що біда може трапитись де завгодно, але тільки не у них...
 
Віктор ШПАК
http://www.ukurier.gov.ua/index.php?articl=1&id=17524

Що робити з ртутними лампами

Що робити з ртутними лампами
Люмінесцентні лампи не можна викидати у смітник, оскільки вони містять ртуть, але спеціальних контейнерів для них немає.
Ртуті у повітрі незабаром може побільшати, оскільки уряд планує зобов'язати підприємства та установи повністю перейти на економічні лампи - люмінесцентні, які й містять у собі ртуть. Економна поки світить, але небезпечна, коли згасне. На лампі є маркування, що її заборонено викидати у смітник. Куди можна викинути такі лампи з’ясувати важко: спецконтенери знайти нереально. Працівники сміттєвозу кажуть, що можна і до звичайного сміття викидати.Проте є приватна фірма, яка збирає лампи на утилізацію. І не безкоштовно - треба сплатити гривню двадцять, щоб здати зіпсовану жарівку, але підприємства зобов’язані це робити, бо їх перевіряє санепідемстанція. Але про цю схему знають не всі. В столиці журналісти ТСН знайшли тільки три фірми з утилізації. І судячи з того, що співробітники обдзвонюють підприємства, щоб знайти нових клієнтів, то утилізують лампи далеко не всі, а тим більше - приватні особи. Докладніше про економні лампи - на відео ТСН.

Як утилізувати лампочки з ртуттю, або Що дорожче екологія або енергозбереження? (відео)

Енергозберігання або екологія? В Україні йде активна промо-кампанія енергозберігаючих ламп – за них агітує особисто прем’єр. Проте що робити з цими лампами після використання – викидати на звичайний смітник їх не можна. Бо містять декілька міліграмів ртуті.
Прибиральниця: “Ну, поки ще не міняли, уже стоять місяців 2, мабуть”.
У цій крамниці біля Центрального ринку енергію зберігають усі: від прибиральниці до керівництва. Постачає фірма, яка має у Харкові власну науково-технічну лабораторію, але виробництво замовляє у Китаї. Тут стверджують: 95 відсотків економічних ламп на ринку України виготовлені саме у Піднебесній. У кожній інструкції чітко сказано: лампа містить 4 міліграми ртуті, викидати не можна, лише здавати до спеціальних пунктів, що мають створити місцеві органи влади.
Тетяна Носова, керівник відділу маркетингу “Максус Україна”: “Усі лампи містять пари ртуті. Абсолютно всі. Це її технологічне... Так, вона містить невелику кількість пари ртуті, у допустимих нормах для даної лампи. Тому ми отримали сертифікат англійський міжнародний. Про те, що вона допустима для використання споживачами”.
Кажуть: обсяги продажів зростають щороку вдвічі. Мова йде про мільйонні продажі. Але що робити, якщо енергозберігаюча лампа розбилася? Медики стверджують: це може бути шкідливо для здоров’я – так само, як і просто викидати їх на смітник. У Європі для таких відходів є спеціальні контейнери.
У Харкові “МедіаПорт” подібних не знайшов. Лише приватні об’яви фірм, і жодної державної, як написано в інструкціях до лампочок.
“Принесіть здайте. Три штуки візьмемо просто так. Тільки не збирайте по всьому місту, добре?”, - відповідають телефоном в одній із таких компаній з утилізації.
Керівники подібних фірм пояснюють: з підприємства, якщо хтось зголоситься подбати про екологію й привезти лампи, візьмуть від гривні до двох за утилізацію однієї – в залежності від кількості. Від пересічних харків’ян, якщо люди самі принесуть їх до офісу, це буде безкоштовно. Проте досі, кажуть, ніхто з мешканців міста не звертався з таким проханням.
Микола Литвиненко, лікар відділу комунальної гігієни обласної СЕС: “Жителі повинні проявити свідомість. Коли у них одна, дві, три лампи, бо купується на квартиру. Вони повинні дізнатися цю адресу, звернутися до цієї структури. Є сайт waste.com.ua – це сайт відходів. Там відкривається і в пошукачі і знаходите будь-яку організацію”.
Та що робити людям, які не мають доступу до мережі інтернет? Нічого... СЕС навіть не може відстежити випадки, скільки лампочок зі ртуттю викидають харків’яни. На території регіону спеціалізованих підприємств з утилізації відходів, що містять ртуть, немає. Фірми, що дають об’яви та приймають лампочки. возять їх до Луганської області на ртутний комбінат.
Проте якщо мова йде про підприємство, що використовує енергозберігаючі лампи, й викидає ті на смітник, санстанція може навіть виписати штраф. Приблизно 23 гривні за одну штуку.
Адреса новини: http://ukr.mediaport.ua/city/14020
Автор: Марія Малевська, Ксенія Рябоволова