субота, 29 березня 2014 р.

Безпритульні батарейки?

 

Незабаром у Львові з'явиться аж 80 точок збору батарейок, а відпрацьовані енергоощадні лампи можна буде здати у мобільні пункти, які їздитимуть спеціально розробленим маршрутом. 

 

   Прилади на батарейках сьогодні є в кожній домівці. Однак далеко не кожен замислюється над тим, що це помічне джерело енергії містить чи не половину таблиці Менделєєва й, опинившись в нашому смітнику, одразу ж перетворюється на бомбу сповільненої дії. Згідно з даними екологів, потрапивши в землю, лише одна батарейка здатна забруднити 400 літрів води або 20 квадратних метрів ґрунту. Тобто, викинувши всього дві старенькі батарейки з ліхтарика, ви зіпсуєте дві ванни, 8 відер і півтора чайника чистої води, а також кілька грядок із городиною. Попри такий згубний вплив відпрацьованих елементів живлення, у місті Лева їхній збір та знешкодження досі обмежувався дрібними ініціативами. Тепер же в Ратуші обіцяють розробити цілу програму поводження з такими небезпечними відходами. А в цьому допоможе грант Євросоюзу.

 

   У четвер міські обранці рішенням сесії Львівської міськради затвердили Комплексну муніципальну програму поводження з відходами побутового електронного та електричного устаткування. Щоправда, наразі йдеться лише про батарейки та люмінесцентні лампи, збір яких у мерії планують уже невдовзі налагодити до дрібниць. Вже до початку наступного року Львів також купить спеціальне обладнання для знешкодження ламп, натомість куди діватимуть зібрані батарейки — чиновники ще точно не знають… 

 

   За словами Андрія Галушки, в.о. начальника управління екології та благоустрою мерії, Львів впорядковуватиме збір використаних елементів живлення за грантові кошти Євросоюзу — 1 мільйон 300 тис. євро. Втім, Львівська міськрада теж має долучитись до фінансування, доплативши близько 11 % вартості проекту. «Сьогодні у Львові системного підходу до збору відпрацьованих відходів електричного та електронного устаткування нема, цей процес є неконтрольований. Саме тому Департамент містобудування подав заявку на відповідний грант Євросоюзу, який ми нещодавно отримали. Це кошти на реалізацію програми збору цих небезпечних відходів — батарейок, а також люмінесцентних ламп, які містять ртуть. Було підписано договір між Департаментом містобудування міськради та Міністерством регіонального розвитку Польщі. Цей договір стартував у лютому і розрахований на два роки, — розповів чиновник. — Проект передбачає створення 80-ти пунктів збору відпрацьованих батарейок, контейнери для яких уже закупили, у великих торгових центрах, приміщеннях райадміністрацій та ЛКП. Крім того, програма визначатиме маршрути та місця для створення приймальних пунктів відпрацьованих люмінесцентних ламп. Для цього місто вже придбало два мікроавтобуси та обладнало їх всіма потрібними засобами для безпечного транспортування цих відходів». 

 

   Програма поводження з відпрацьованими лампами та батарейками передбачає не лише їх збір і транспортування, але й утилізацію. Для того, щоби знешкодити небезпечні лампи, в Ратуші планують придбати спеціальне обладнання, що вилучатиме пари ртуті й відокремить їх від решти компонентів ламп. Надалі ртуть передаватимуть на відповідні заводи для подальшого використання, решту ж компонентів — на полігон побутових відходів. 

 

   З батарейками ж ситуація менш визначена. Спершу їх транспортуватимуть у спеціально влаштовані місця зберігання, а коли накопичать достатню партію відходів — її передадуть на утилізацію підприємствам, що мають відповідні дозволи в Україні або ж за кордоном. Про які саме підприємства йдеться, Андрій Галушка не уточнив.  

 

   Львівський еколог та керівник громадської організації  «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро СКРИЛЬНІКОВ каже, що ідея проекту доволі хороша, однак охоплює далеко не всі небезпечні відходи такого типу. «Ця програма орієнтована на збір батарейок та енергозберігальних ламп, а це не є всі компоненти, адже маємо ще низку небезпечних відходів, які потрапляють у побутове сміття: відпрацьована електроніка, холодильники, комп'ютери, старі телевізори тощо. Можливо, врегулювання цієї складової мало б бути наступним етапом програми, — зазначив еколог. — Водночас, проект, який нині впроваджує міська рада, як на мене, достатньо відповідає європейським нормам. У європейських країнах є низка відповідних директив щодо відходів, небезпечним відходам приділяють особливу увагу — їх повинні відокремлювати, є спеціальні засоби їх переробки. Крім того, дуже важливо, щоб ці заходи були максимально зручні для населення. У Львові ж до цього часу існує система, що люмінесцентну лампочку ви можете здати, лише заплативши певні кошти за її утилізацію. Зрозуміло, що людина, яка витратила певні кошти на те, щоб її придбати, за знешкодження платити не захоче. Тому люди викидають лампи в побутове сміття. Я вважаю, що ідея цього проекту хороша, і мобільні пункти, які вони зробили, є оптимальним рішенням для Львова». Натомість щодо підприємства, якому міські чиновники доручать переробку батарейкового брухту, Дмитро Скрильніков має певні сумніви. «Важливим є питання стосовно підприємства, яке перероблятиме відпрацьовані батарейки. В мене персонально та в деяких наших фахівців до «Аргентуму» немає довіри, адже вони не володіють перевіреною технологією щодо переробки елементів живлення. Вони нині накопичують, збирають батарейки з інших регіонів України, не маючи офіційно затвердженої технології їх переробки. Однак, одне — зібрати, а інше — переробити, і якщо програма передбачає вирішення питання з переробки для ламп, щодо батарейок підприємство наразі ще шукатимуть».

 

Уляна ДЕПУТОВИЧ

http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=3377

 

Немає коментарів:

Що робити з ртутними лампами

Що робити з ртутними лампами
Люмінесцентні лампи не можна викидати у смітник, оскільки вони містять ртуть, але спеціальних контейнерів для них немає.
Ртуті у повітрі незабаром може побільшати, оскільки уряд планує зобов'язати підприємства та установи повністю перейти на економічні лампи - люмінесцентні, які й містять у собі ртуть. Економна поки світить, але небезпечна, коли згасне. На лампі є маркування, що її заборонено викидати у смітник. Куди можна викинути такі лампи з’ясувати важко: спецконтенери знайти нереально. Працівники сміттєвозу кажуть, що можна і до звичайного сміття викидати.Проте є приватна фірма, яка збирає лампи на утилізацію. І не безкоштовно - треба сплатити гривню двадцять, щоб здати зіпсовану жарівку, але підприємства зобов’язані це робити, бо їх перевіряє санепідемстанція. Але про цю схему знають не всі. В столиці журналісти ТСН знайшли тільки три фірми з утилізації. І судячи з того, що співробітники обдзвонюють підприємства, щоб знайти нових клієнтів, то утилізують лампи далеко не всі, а тим більше - приватні особи. Докладніше про економні лампи - на відео ТСН.

Як утилізувати лампочки з ртуттю, або Що дорожче екологія або енергозбереження? (відео)

Енергозберігання або екологія? В Україні йде активна промо-кампанія енергозберігаючих ламп – за них агітує особисто прем’єр. Проте що робити з цими лампами після використання – викидати на звичайний смітник їх не можна. Бо містять декілька міліграмів ртуті.
Прибиральниця: “Ну, поки ще не міняли, уже стоять місяців 2, мабуть”.
У цій крамниці біля Центрального ринку енергію зберігають усі: від прибиральниці до керівництва. Постачає фірма, яка має у Харкові власну науково-технічну лабораторію, але виробництво замовляє у Китаї. Тут стверджують: 95 відсотків економічних ламп на ринку України виготовлені саме у Піднебесній. У кожній інструкції чітко сказано: лампа містить 4 міліграми ртуті, викидати не можна, лише здавати до спеціальних пунктів, що мають створити місцеві органи влади.
Тетяна Носова, керівник відділу маркетингу “Максус Україна”: “Усі лампи містять пари ртуті. Абсолютно всі. Це її технологічне... Так, вона містить невелику кількість пари ртуті, у допустимих нормах для даної лампи. Тому ми отримали сертифікат англійський міжнародний. Про те, що вона допустима для використання споживачами”.
Кажуть: обсяги продажів зростають щороку вдвічі. Мова йде про мільйонні продажі. Але що робити, якщо енергозберігаюча лампа розбилася? Медики стверджують: це може бути шкідливо для здоров’я – так само, як і просто викидати їх на смітник. У Європі для таких відходів є спеціальні контейнери.
У Харкові “МедіаПорт” подібних не знайшов. Лише приватні об’яви фірм, і жодної державної, як написано в інструкціях до лампочок.
“Принесіть здайте. Три штуки візьмемо просто так. Тільки не збирайте по всьому місту, добре?”, - відповідають телефоном в одній із таких компаній з утилізації.
Керівники подібних фірм пояснюють: з підприємства, якщо хтось зголоситься подбати про екологію й привезти лампи, візьмуть від гривні до двох за утилізацію однієї – в залежності від кількості. Від пересічних харків’ян, якщо люди самі принесуть їх до офісу, це буде безкоштовно. Проте досі, кажуть, ніхто з мешканців міста не звертався з таким проханням.
Микола Литвиненко, лікар відділу комунальної гігієни обласної СЕС: “Жителі повинні проявити свідомість. Коли у них одна, дві, три лампи, бо купується на квартиру. Вони повинні дізнатися цю адресу, звернутися до цієї структури. Є сайт waste.com.ua – це сайт відходів. Там відкривається і в пошукачі і знаходите будь-яку організацію”.
Та що робити людям, які не мають доступу до мережі інтернет? Нічого... СЕС навіть не може відстежити випадки, скільки лампочок зі ртуттю викидають харків’яни. На території регіону спеціалізованих підприємств з утилізації відходів, що містять ртуть, немає. Фірми, що дають об’яви та приймають лампочки. возять їх до Луганської області на ртутний комбінат.
Проте якщо мова йде про підприємство, що використовує енергозберігаючі лампи, й викидає ті на смітник, санстанція може навіть виписати штраф. Приблизно 23 гривні за одну штуку.
Адреса новини: http://ukr.mediaport.ua/city/14020
Автор: Марія Малевська, Ксенія Рябоволова