понеділок, 21 лютого 2011 р.

§ TURTLE NEWS: [CHEM] Ртуть из отходов

Поводом для встречи корреспондента «Кочегарки» с директором ООО «Никитртуть» М.И. ХАНИНЫМ послужила информация, появившаяся в столичных СМИ, где сообщалось, что на киевском заводе «Радикал» приступили к сносу ртутного цеха, а пропитанные ртутью обломки конструкций собираются вывезти для переработки в ООО «Никитртуть».


– Михаил Иванович, судя по данной информации, ваше предприятие является единственным в Украине, перерабатывающим отходы, содержащие ртуть?
– Помимо отходов ртутного завода мы действительно перерабатываем отходы, содержащие ртуть, которые поступают из многих областей Украины, – различные приборы, вышедшие из строя, все виды электроламп и т.п. А с заводом «Радикал» сотрудничали еще в 2004 – 2005 годах: в тот период наше предприятие перерабатывало доставленное из Киева оборудование ртутного цеха – примерно по 300 тонн в год.

Хочу заметить, что «Радикал» является главным ртутным загрязнителем в Киеве, поскольку он работал на допотопных технологиях, устаревшем оборудовании. Только из доставленных к нам демонтированных конструкций мы получили около 100 тонн ртути. И сейчас там, по самым скромным подсчетам, не менее 200 тонн ртути в стенах цеха, в почве под ним. В сильную жару на прилежащей территории ртуть выступает даже на асфальте. Думаю, вопрос с демеркуриализацией отходов ликвидируемого цеха в преддверии Евро-2012 не терпит отлагательства, тем более что расположен он в 500 м от станции метро, в 200 м от рынка и в 50 м от офисов различных компаний.

– Видимо, на ликвидацию ртутного загрязнителя в столице быстрее найдутся деньги, чем 10 миллионов долларов на ликвидацию в Горловке бывшего ртутного завода…
Безусловно, но при этом, когда будет заключаться договор на переработку отходов с «Радикала», мы поставим вопрос о выделении средств для нашего предприятия: на оборудование нового полигона для отходов – так называемого хвостохранилища, завершения работ по ртутному заводу и прокладки подъездных путей к полигону. Очень надеюсь, что удастся решить проблемы с ртутными загрязнителями не только Киева, но и Горловки.

Нередко территорию бывшего ртутного называют второй «болевой точкой» на теле города – после химзавода. Насколько опасны отвалы бывшего комбината и прочие объекты с точки зрения экологии? И существует ли на сегодняшний день угроза затопления шахты №2-бис?
Думаю, с проблемами химзавода бывший ртутный не идет ни в какое сравнение. На ГХЗ действительно очень серьезная ситуация, и будет оставаться таковой, пока хотя бы не перезатарят весь мононитрохлорбензол. Что касается объектов ртутного комбината, то на отвалах да и на остальной территории, не считая ртутного завода, фон в пределах нормы. Выбросы ООО «Никитртуть» не превышают ПДК – наблюдение за ними у нас ведется постоянно на стационарной установке, под контролем горСЭС. Наличие в атмосфере города частиц ртути в настоящее время дают преимущественно горящие угольные терриконы, выхлопы автотранспорта и даже природный газ при горении.

Что касается отсутствия резервного трансформатора на ртутной шахте №2-бис, – это действительно проблема, и решать ее необходимо в ближайшее время, – стоимость этого агрегата сравнительно небольшая, во много крат больше придется потратить на ликвидацию возможных последствий. Ведь выход из строя единственного ныне действующего трансформатора может привести к затоплению шахты, к попаданию загрязненных шахтных вод в водоносные слои почвы и в канал «Северский Донец-Донбасс». Кстати, на шахте №2-бис не только отсутствие резервного трансформатора вызывает опасения, но и тот факт, что работникам здесь не платят своевременно зарплату. Долго ли они продержатся на энтузиазме? Минпромполитики, в ведении которого сейчас находится закрытый ртутный комбинат, в том числе и шахта, задерживает зарплату по три – четыре месяца, что, несомненно, может привести к серьезной кадровой проблеме – качать воду будет просто некому.

Что касается активистов-экологов города, то к их искренним эмоциональным призывам я отношусь с пониманием, но желательно видеть с их стороны более компетентные суждения. Вот борцы за охрану окружающей среды из западных областей Украины создали у себя специальные фирмы, которые ведут сбор у населения ртутьсодержащих отходов, в частности, электролампочек, люминисцентных ламп, и везут их к нам – наше предприятие переработало уже 2 миллиона ламп. А у нас в городе и регионе лампочки выбрасываются в мусорные контейнеры, затем их вывозят на свалки. А куда потом попадает выделившаяся из них ртуть? В почвенные воды и в речные бассейны или в виде паров – в воздух. Такой подход, как в западных областях, я считаю по-настоящему грамотным и действенным – меньше слов, больше дела. Их опыт необходимо перенимать. У нас ведь предстоит переход бюджетных учреждений на экономные лампы и светильники. Представляете, сколько небезопасных старых ламп окажется на свалках? Решать вопрос их утилизации необходимо только цивилизованным способом. Не мешало бы также подумать о сборе перегоревших ламп у населения. Возможен вариант обмена в магазинах – при покупке новых ламп принимать старые. Или организовать их сбор с помощью структур УЖКХ, и, возможно, именно УЖКХ должно стать единым заказчиком на утилизацию всех отработанных ламп и светильников, поступивших от учреждений, предприятий и от населения.

– Судя по всему, в перспективе число заказчиков у «Никитртути» будет расти. А как с реализацией ртути?
– Спрос в мире на жидкий металл постепенно растет, причем растет и цена на него. Мы продаем ртуть в основном в дальнее зарубежье – в этом году в Сирию и Китай, в прошлом году в Голландию и другие страны. Предприятие не бедствует, и при этом коллектив стремится помочь городу всем, чем может. Мы участвуем в нескольких городских программах, в благотворительных акциях, в работах по благоустройству.
Е. ИСИДОРОВА
http://kochegarka.com.ua/?p=26669

Немає коментарів:

Що робити з ртутними лампами

Що робити з ртутними лампами
Люмінесцентні лампи не можна викидати у смітник, оскільки вони містять ртуть, але спеціальних контейнерів для них немає.
Ртуті у повітрі незабаром може побільшати, оскільки уряд планує зобов'язати підприємства та установи повністю перейти на економічні лампи - люмінесцентні, які й містять у собі ртуть. Економна поки світить, але небезпечна, коли згасне. На лампі є маркування, що її заборонено викидати у смітник. Куди можна викинути такі лампи з’ясувати важко: спецконтенери знайти нереально. Працівники сміттєвозу кажуть, що можна і до звичайного сміття викидати.Проте є приватна фірма, яка збирає лампи на утилізацію. І не безкоштовно - треба сплатити гривню двадцять, щоб здати зіпсовану жарівку, але підприємства зобов’язані це робити, бо їх перевіряє санепідемстанція. Але про цю схему знають не всі. В столиці журналісти ТСН знайшли тільки три фірми з утилізації. І судячи з того, що співробітники обдзвонюють підприємства, щоб знайти нових клієнтів, то утилізують лампи далеко не всі, а тим більше - приватні особи. Докладніше про економні лампи - на відео ТСН.

Як утилізувати лампочки з ртуттю, або Що дорожче екологія або енергозбереження? (відео)

Енергозберігання або екологія? В Україні йде активна промо-кампанія енергозберігаючих ламп – за них агітує особисто прем’єр. Проте що робити з цими лампами після використання – викидати на звичайний смітник їх не можна. Бо містять декілька міліграмів ртуті.
Прибиральниця: “Ну, поки ще не міняли, уже стоять місяців 2, мабуть”.
У цій крамниці біля Центрального ринку енергію зберігають усі: від прибиральниці до керівництва. Постачає фірма, яка має у Харкові власну науково-технічну лабораторію, але виробництво замовляє у Китаї. Тут стверджують: 95 відсотків економічних ламп на ринку України виготовлені саме у Піднебесній. У кожній інструкції чітко сказано: лампа містить 4 міліграми ртуті, викидати не можна, лише здавати до спеціальних пунктів, що мають створити місцеві органи влади.
Тетяна Носова, керівник відділу маркетингу “Максус Україна”: “Усі лампи містять пари ртуті. Абсолютно всі. Це її технологічне... Так, вона містить невелику кількість пари ртуті, у допустимих нормах для даної лампи. Тому ми отримали сертифікат англійський міжнародний. Про те, що вона допустима для використання споживачами”.
Кажуть: обсяги продажів зростають щороку вдвічі. Мова йде про мільйонні продажі. Але що робити, якщо енергозберігаюча лампа розбилася? Медики стверджують: це може бути шкідливо для здоров’я – так само, як і просто викидати їх на смітник. У Європі для таких відходів є спеціальні контейнери.
У Харкові “МедіаПорт” подібних не знайшов. Лише приватні об’яви фірм, і жодної державної, як написано в інструкціях до лампочок.
“Принесіть здайте. Три штуки візьмемо просто так. Тільки не збирайте по всьому місту, добре?”, - відповідають телефоном в одній із таких компаній з утилізації.
Керівники подібних фірм пояснюють: з підприємства, якщо хтось зголоситься подбати про екологію й привезти лампи, візьмуть від гривні до двох за утилізацію однієї – в залежності від кількості. Від пересічних харків’ян, якщо люди самі принесуть їх до офісу, це буде безкоштовно. Проте досі, кажуть, ніхто з мешканців міста не звертався з таким проханням.
Микола Литвиненко, лікар відділу комунальної гігієни обласної СЕС: “Жителі повинні проявити свідомість. Коли у них одна, дві, три лампи, бо купується на квартиру. Вони повинні дізнатися цю адресу, звернутися до цієї структури. Є сайт waste.com.ua – це сайт відходів. Там відкривається і в пошукачі і знаходите будь-яку організацію”.
Та що робити людям, які не мають доступу до мережі інтернет? Нічого... СЕС навіть не може відстежити випадки, скільки лампочок зі ртуттю викидають харків’яни. На території регіону спеціалізованих підприємств з утилізації відходів, що містять ртуть, немає. Фірми, що дають об’яви та приймають лампочки. возять їх до Луганської області на ртутний комбінат.
Проте якщо мова йде про підприємство, що використовує енергозберігаючі лампи, й викидає ті на смітник, санстанція може навіть виписати штраф. Приблизно 23 гривні за одну штуку.
Адреса новини: http://ukr.mediaport.ua/city/14020
Автор: Марія Малевська, Ксенія Рябоволова