понеділок, 25 квітня 2016 р.

Сапожник без сапог – утилизатор без оборудования. Кто и почему заставляет украинцев дышать парами ртути?

Украину доконали пестицидные и ртутные карусели

19/04/2016 

Экологический комитет ВРУ обеспокоен растущими свалками опасных отходов. Только за последние полгода страну взбудоражили три резонансных «находки»: в Черкасской области, в Киеве и в Хмельницком

Во всех трех случаях речь шла о свалках со ртутьсодержащими лампами, которые делают все почвы в округе непригодными для сельхоз работ на полстолетия, а ртутные лампы на Коллекторной в Киеве специалисты назвали одной из самых опасных стихийных свалок, обнаруженных за последнее десятилетие. Лабораторные исследования, проведенные Госсанэпидемслужбой, показали превышение на этом месте концентрации ртути в воздухе и почве в два раза. Специалисты утверждают: Украину доконали пестицидные и ртутные карусели, когда предприятия-лицензиаты перебрасывают ядовитые вещества с площадки на площадку, из области в область.

Термин «опасные отходы», конечно же на слуху, но что вложено в это понятие, и как мы должны реагировать на нарушение законодательства в сфере обращения с ними? Законодательно, это определение подразумевает то, что такие отходы, имеют химические, физические и биологические опасные свойства и которые создают значительную опасность для окружающей природной среды, здоровья человека, а также требуют специальных методов для обращения с ними.  Деятельность по обращению с опасными отходами – лицензирована.

Лицензии на обращение с отходами в Украине имеют около трехсот предприятий, вот только обеспечить их правильную утилизацию способны единицы. В Лицензионных условиях, утвержденных приказом Министерства экологии и природных ресурсов Украины от 04 ноября 2011 года № 433 «Об утверждении Лицензионных условий осуществления хозяйственной деятельности по осуществлению операций в сфере обращения с отходами» не определены конкретные требования к материально-технической базе таких предприятий. То есть теоретически получить лицензию на такой вид деятельности может кто угодно, было бы желание. Доказывать и показывать, кому бы то ни было, оборудование для утилизации отходов Закон не обязывает. Это один из примеров дерегуляции по-украински: бездумной вседозволенности, которая может привести к экологическим бедствиям и крайне негативным образом сказаться на состоянии здоровья населения.

В мае прошлого года несколько народных депутатов инициировали изменения в Закон Об отходах», которые позволяют проверять и контролировать субъектов хозяйствования еще на этапе выдачи лицензии на обращение с опасными отходами. Согласно их предложениям, разрешение может получить только то предприятие, которое может обеспечить соответствующие условия переработки и утилизации отходов – на сегодняшний день нормативно не установлены ни права, ни обязанности Минэкологии осуществлять проверку представленных данных, что фактически противоречит Закону Украины «О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности».

«Есть очень примерная статистика, но она действительно страшная. По данным общественных организаций, из всех предприятий, имеющих лицензии именно на утилизацию опасных отходов, не более 14% обладают необходимой материально-технической базой и оборудованием. То есть 86% лицензиатов фактической утилизации не осуществляют и вывозят опасные отходы на полигоны бытовых отходов или в ближайшие лесополосы», – рассказывает руководитель подкомитета Верховной Рады Украины по вопросам государственной политики в сфере обращения с отходами Сергей Тригубенко.

По словам народного депутата, который является соавтором и идеологом законопроекта №2950, такие фиктивные «лицензиаты» не заинтересованы в изменениях и делают все возможное, чтобы противодействовать введению на законодательном уровне новых условий лицензирования. «Почти год этот документ с изменениями к Закону «Об отходах» припадал пылью в Верховной Раде. И только на прошлой неделе его вынесли на рассмотрение в первом чтении – правда, голосование по нему так и не состоялось. На следующий же день началась кампания в СМИ по дискредитации авторов законопроекта. Интересно узнать, кто же эти инициаторы антиэкологической пропаганды»  – ставит вопрос Тригубенко. 

Действительно, нарушение законодательства является экономически выгодным для недобросовестных предпринимателей: себестоимость процесса утилизации опасных отходов колеблется в пределах 2000-3500 грн. за тонну, а захоронения на полигоне твердых бытовых отходов несопоставимо дешевле, а зачастую и вообще никем не контролируется. Пользуясь безнаказанностью, недобросовестные лицензиаты осуществляют захоронения опасных отходов 1-3 классов опасности (отработанные батареи свинцовых аккумуляторов, люминесцентные лампы, медицинские и фармацевтические отходы, отработанные нефтепродукты, моторные, индустриальные масла и их смеси, прочее) на полигонах, и просто там, где этим утилизаторам удобно: на окраинах лесных массивов, жилых кварталов по берегам рек.

«Никого почему-то не пугает, что кроме военных действий на востоке и экономического кризиса, Украина давно находится в кризисе экологическом. Я бы даже назвал это экологическим геноцидом», – рассуждает автор законопроекта. 

Читайте новости Comments.UA в социальных сетях facebook и twitter.

Теги: скандал, ртуть, свалка, отходы

http://comments.ua/politics/542071-sapozhnik-bez-sapog--utilizator-bez.html

 

Немає коментарів:

Що робити з ртутними лампами

Що робити з ртутними лампами
Люмінесцентні лампи не можна викидати у смітник, оскільки вони містять ртуть, але спеціальних контейнерів для них немає.
Ртуті у повітрі незабаром може побільшати, оскільки уряд планує зобов'язати підприємства та установи повністю перейти на економічні лампи - люмінесцентні, які й містять у собі ртуть. Економна поки світить, але небезпечна, коли згасне. На лампі є маркування, що її заборонено викидати у смітник. Куди можна викинути такі лампи з’ясувати важко: спецконтенери знайти нереально. Працівники сміттєвозу кажуть, що можна і до звичайного сміття викидати.Проте є приватна фірма, яка збирає лампи на утилізацію. І не безкоштовно - треба сплатити гривню двадцять, щоб здати зіпсовану жарівку, але підприємства зобов’язані це робити, бо їх перевіряє санепідемстанція. Але про цю схему знають не всі. В столиці журналісти ТСН знайшли тільки три фірми з утилізації. І судячи з того, що співробітники обдзвонюють підприємства, щоб знайти нових клієнтів, то утилізують лампи далеко не всі, а тим більше - приватні особи. Докладніше про економні лампи - на відео ТСН.

Як утилізувати лампочки з ртуттю, або Що дорожче екологія або енергозбереження? (відео)

Енергозберігання або екологія? В Україні йде активна промо-кампанія енергозберігаючих ламп – за них агітує особисто прем’єр. Проте що робити з цими лампами після використання – викидати на звичайний смітник їх не можна. Бо містять декілька міліграмів ртуті.
Прибиральниця: “Ну, поки ще не міняли, уже стоять місяців 2, мабуть”.
У цій крамниці біля Центрального ринку енергію зберігають усі: від прибиральниці до керівництва. Постачає фірма, яка має у Харкові власну науково-технічну лабораторію, але виробництво замовляє у Китаї. Тут стверджують: 95 відсотків економічних ламп на ринку України виготовлені саме у Піднебесній. У кожній інструкції чітко сказано: лампа містить 4 міліграми ртуті, викидати не можна, лише здавати до спеціальних пунктів, що мають створити місцеві органи влади.
Тетяна Носова, керівник відділу маркетингу “Максус Україна”: “Усі лампи містять пари ртуті. Абсолютно всі. Це її технологічне... Так, вона містить невелику кількість пари ртуті, у допустимих нормах для даної лампи. Тому ми отримали сертифікат англійський міжнародний. Про те, що вона допустима для використання споживачами”.
Кажуть: обсяги продажів зростають щороку вдвічі. Мова йде про мільйонні продажі. Але що робити, якщо енергозберігаюча лампа розбилася? Медики стверджують: це може бути шкідливо для здоров’я – так само, як і просто викидати їх на смітник. У Європі для таких відходів є спеціальні контейнери.
У Харкові “МедіаПорт” подібних не знайшов. Лише приватні об’яви фірм, і жодної державної, як написано в інструкціях до лампочок.
“Принесіть здайте. Три штуки візьмемо просто так. Тільки не збирайте по всьому місту, добре?”, - відповідають телефоном в одній із таких компаній з утилізації.
Керівники подібних фірм пояснюють: з підприємства, якщо хтось зголоситься подбати про екологію й привезти лампи, візьмуть від гривні до двох за утилізацію однієї – в залежності від кількості. Від пересічних харків’ян, якщо люди самі принесуть їх до офісу, це буде безкоштовно. Проте досі, кажуть, ніхто з мешканців міста не звертався з таким проханням.
Микола Литвиненко, лікар відділу комунальної гігієни обласної СЕС: “Жителі повинні проявити свідомість. Коли у них одна, дві, три лампи, бо купується на квартиру. Вони повинні дізнатися цю адресу, звернутися до цієї структури. Є сайт waste.com.ua – це сайт відходів. Там відкривається і в пошукачі і знаходите будь-яку організацію”.
Та що робити людям, які не мають доступу до мережі інтернет? Нічого... СЕС навіть не може відстежити випадки, скільки лампочок зі ртуттю викидають харків’яни. На території регіону спеціалізованих підприємств з утилізації відходів, що містять ртуть, немає. Фірми, що дають об’яви та приймають лампочки. возять їх до Луганської області на ртутний комбінат.
Проте якщо мова йде про підприємство, що використовує енергозберігаючі лампи, й викидає ті на смітник, санстанція може навіть виписати штраф. Приблизно 23 гривні за одну штуку.
Адреса новини: http://ukr.mediaport.ua/city/14020
Автор: Марія Малевська, Ксенія Рябоволова