субота, 28 березня 2015 р.

Куда запорожцам девать опасные отходы?

Куда запорожцам девать опасные отходы?

Еще одна давняя проблема – сбор у населения и утилизация энергосберегающих ламп [их еще называют "ртутьсодержащими"], градусников, батареек и других отходов, которые относятся к первому классу опасности.

Пять лет назад "МИГ" провел собственное расследование с целю выяснить, куда запорожцам сдавать подобный мусор. В итоге выяснилось, что утилизация тех же энергосберегающих ламп организована лишь для промпредприятий. Еще с советских времен утверждены санправила, согласно которым сгоревшие лампы должны храниться в герметичной таре и в специальном помещении, а потом вывозиться для утилизации на спецпредприятия. А вот с населением иначе. Опасность та же, но никой системы сбора и утилизации нет. У обычных граждан подобные отходы вообще не принимаются фирмами, имеющими лицензию на их утилизацию. Но даже если б принимались, то вряд ли бы нашлись желающие, так как за это пришлось бы платить. Поэтому перегоревшие ртутные лампы горожане выбрасывают в обычные мусорные контейнеры.

На западе эта проблема решается просто: там отработавшие свое энергосберегающие лампы сдают в магазины электротоваров, а потом централизованно вывозятся на утилизацию. Этот опыт можно было бы применить и у нас, если б местные власти проявили заинтересованность. Ведь никто не запрещает компенсировать затраты на утилизацию ртутных ламп из городского бюджета. Или из экофонда. Но увы...

Спустя два года "МИГ" вновь вернулся к названной теме. На этот раз, вместе с активистами из общественности, мы вновь попробовали куда-нибудь "пристроить" перегоревшие энергосберегающие лампы. Обошли массу магазинов, где продаются электроприборы, и несколько предприятий, имеющих лицензию на обращение с ртутьсодержащими отходами. Все тщетно.

Так что, тупик? Нет. И доказательством тому стал общественный экологический проект "Эколайт". Активисты проекта самостоятельно смогли организовать сбор и утилизацию отработанных батареек, которые не менее опасны для окружающей среды, чем ртутные отходы. Пункты приема были открыты в частных магазинчиках и офисах, а собранные батарейки отправляли на переработку на львовское предприятие "Аргентум".

Тогда же [2012 г] "МИГ" обратился к властям с предложением взять пример с активистов "Эколайт" и обратить самое пристальное внимание на проблему сбора у населения опасных отходов. Но и это предложение осталось без ответа.

Сегодня ситуация еще более обострилась – вредных отходов в домах накапливается все больше, но решить проблему только силами общественности, без реальной поддержки властей, крайне сложно. В особенности в нынешних непростых экономических условиях. Но сложно не означает невозможно. Для этого требуется лишь объединение усилий гражданских активистов и представителей мэрии.

“Поддержите нас!”

Активистка общественного движения "Эколайт" и глава центра экологической культуры в Запорожье Наталья ПИЧКУР:

– Мы поставили перед сбой задачу привлечь к нашему движению как можно больше людей, в первую очередь молодежь. Проработали всю цепочку — от сбора батареек до их вывоза и утилизации. Открыли около 30-ти пунктов приема. Кроме того, проводили массовые разовые акции. В 2013 году, например, в ходе такой акции, в которой приняли участие запорожские школы, было собрано и вывезено более 800 килограммов использованных батареек.

Но в настоящее время произошел сбой. У Минприроды возникли какие-то претензии к предприятию "Аргентум", куда бесплатно вывозились батарейки на переработку. В результате на бесплатной основе их теперь не берут, а своих средств у нас нет. Сбор батареек мы продолжаем, но временно складируем их здесь же. Мы также выяснили, что фирмы, которые могли бы забирать эти отходы на утилизацию, имеются и в Запорожье. Но им тоже нужно платить. Так что без серьезной поддержки местных властей – юридической, организационной и финансовой – уже не обойтись. Мы считаем, что вообще необходимо разработать целостную городскую программу по раздельному сбору мусора, включая и такие отходы как батарейки, диски, ртутьсодержащие лампы и пр. Общественная инициатива есть, так поддержите ее! Именно в этом и заключается задача власти...

"МИГ", совместно с экологической общественностью обращается к мэрии с конкретным предложением:

ЕЖЕГОДНО в Запорожье утверждаются природоохранные мероприятия, которые финансируются из экофонда [напомним, что наполняется он за счет обязательных платежей предприятий, взимаемых в качестве компенсации за загрязнение окружающей среды].

ПРЕДЛАГАЕМ включить в раздел "Экообразование" этих мероприятий пункт об организации сбора батареек и энергосберегающих ламп у населения [с обязательным подключением учащихся школ] и передачи их на утилизацию запорожским предприятиям, которые имеют лицензии на подобную деятельность. Финансирование предусмотреть за счет средств экофонда, сэкономив на издании различных образовательных экоброшюр и т.п. Думается, что участие детей в решении хотя бы одной конкретной проблемы лучше любой брошюры поспособствует воспитанию экологической культуры.

Выпуск подготовила Светлана ШКАРУПА

http://www.mig.com.ua/hot/item/4346-kuda-zaporozhtsam-devat-opasnye-otkhody

 

Немає коментарів:

Що робити з ртутними лампами

Що робити з ртутними лампами
Люмінесцентні лампи не можна викидати у смітник, оскільки вони містять ртуть, але спеціальних контейнерів для них немає.
Ртуті у повітрі незабаром може побільшати, оскільки уряд планує зобов'язати підприємства та установи повністю перейти на економічні лампи - люмінесцентні, які й містять у собі ртуть. Економна поки світить, але небезпечна, коли згасне. На лампі є маркування, що її заборонено викидати у смітник. Куди можна викинути такі лампи з’ясувати важко: спецконтенери знайти нереально. Працівники сміттєвозу кажуть, що можна і до звичайного сміття викидати.Проте є приватна фірма, яка збирає лампи на утилізацію. І не безкоштовно - треба сплатити гривню двадцять, щоб здати зіпсовану жарівку, але підприємства зобов’язані це робити, бо їх перевіряє санепідемстанція. Але про цю схему знають не всі. В столиці журналісти ТСН знайшли тільки три фірми з утилізації. І судячи з того, що співробітники обдзвонюють підприємства, щоб знайти нових клієнтів, то утилізують лампи далеко не всі, а тим більше - приватні особи. Докладніше про економні лампи - на відео ТСН.

Як утилізувати лампочки з ртуттю, або Що дорожче екологія або енергозбереження? (відео)

Енергозберігання або екологія? В Україні йде активна промо-кампанія енергозберігаючих ламп – за них агітує особисто прем’єр. Проте що робити з цими лампами після використання – викидати на звичайний смітник їх не можна. Бо містять декілька міліграмів ртуті.
Прибиральниця: “Ну, поки ще не міняли, уже стоять місяців 2, мабуть”.
У цій крамниці біля Центрального ринку енергію зберігають усі: від прибиральниці до керівництва. Постачає фірма, яка має у Харкові власну науково-технічну лабораторію, але виробництво замовляє у Китаї. Тут стверджують: 95 відсотків економічних ламп на ринку України виготовлені саме у Піднебесній. У кожній інструкції чітко сказано: лампа містить 4 міліграми ртуті, викидати не можна, лише здавати до спеціальних пунктів, що мають створити місцеві органи влади.
Тетяна Носова, керівник відділу маркетингу “Максус Україна”: “Усі лампи містять пари ртуті. Абсолютно всі. Це її технологічне... Так, вона містить невелику кількість пари ртуті, у допустимих нормах для даної лампи. Тому ми отримали сертифікат англійський міжнародний. Про те, що вона допустима для використання споживачами”.
Кажуть: обсяги продажів зростають щороку вдвічі. Мова йде про мільйонні продажі. Але що робити, якщо енергозберігаюча лампа розбилася? Медики стверджують: це може бути шкідливо для здоров’я – так само, як і просто викидати їх на смітник. У Європі для таких відходів є спеціальні контейнери.
У Харкові “МедіаПорт” подібних не знайшов. Лише приватні об’яви фірм, і жодної державної, як написано в інструкціях до лампочок.
“Принесіть здайте. Три штуки візьмемо просто так. Тільки не збирайте по всьому місту, добре?”, - відповідають телефоном в одній із таких компаній з утилізації.
Керівники подібних фірм пояснюють: з підприємства, якщо хтось зголоситься подбати про екологію й привезти лампи, візьмуть від гривні до двох за утилізацію однієї – в залежності від кількості. Від пересічних харків’ян, якщо люди самі принесуть їх до офісу, це буде безкоштовно. Проте досі, кажуть, ніхто з мешканців міста не звертався з таким проханням.
Микола Литвиненко, лікар відділу комунальної гігієни обласної СЕС: “Жителі повинні проявити свідомість. Коли у них одна, дві, три лампи, бо купується на квартиру. Вони повинні дізнатися цю адресу, звернутися до цієї структури. Є сайт waste.com.ua – це сайт відходів. Там відкривається і в пошукачі і знаходите будь-яку організацію”.
Та що робити людям, які не мають доступу до мережі інтернет? Нічого... СЕС навіть не може відстежити випадки, скільки лампочок зі ртуттю викидають харків’яни. На території регіону спеціалізованих підприємств з утилізації відходів, що містять ртуть, немає. Фірми, що дають об’яви та приймають лампочки. возять їх до Луганської області на ртутний комбінат.
Проте якщо мова йде про підприємство, що використовує енергозберігаючі лампи, й викидає ті на смітник, санстанція може навіть виписати штраф. Приблизно 23 гривні за одну штуку.
Адреса новини: http://ukr.mediaport.ua/city/14020
Автор: Марія Малевська, Ксенія Рябоволова