четвер, 21 листопада 2013 р.

Батарейки, лампочки, акумулятори. Викидати не можна. Куди подіти?

(©Shutterstock)
Київ – Громади повинні вимагати від влади встановлення у достатній кількості контейнерів для батарейок, люмінесцентних ламп, термометрів і акумуляторів. Відсутність системи збору й утилізації цих небезпечних речей є прямим порушенням закону «Про відходи». Потрапляючи на сміттєзвалища, небезпечні побутові відходи забруднюють не лише повітря, а й ґрунтові води.

Аналіз проб ґрунтів та води навколо сміттєзвалищ вказує на зростання рівня забрудненості довкілля дуже небезпечними для  всього живого речовинами, зокрема фенолами та ртуттю. Одна з причин –  порушення закону України «Про відходи» й норм поводження з небезпечними побутовими відходами.

Скидання сміття гамузом, відсутність контейнерів для відпрацьованих батарейок, люмінесцентних ламп, ртутних термометрів та інших небезпечних використаних речей призводить до того, що шкідливі речовини безконтрольно потрапляють у сміттєві баки (або просто викидаються будь-де) й вивозяться на сміттєзвалища.

Ніхто навіть приблизно не знає, скільки небезпечних побутових відходів лежать на сміттєвих полігонах та у ярах і отруюють повітря, воду й ґрунт.

У вересні 2013 року Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства «відповідно до статті 25 закону України «Про відходи» та з метою сприяння створенню єдиних підходів до поводження з небезпечними відходами у складі побутових відходів» затвердило «Методичні рекомендації щодо безпечного поводження з компонентами (складовими) небезпечних відходів у складі побутових відходів». Там, зокрема, йдеться про «роздільне збирання ртутьвмісних компонентів небезпечних відходів у складі побутових відходів та інших компонентів, що не вміщують ртуть за системою змінних контейнерів».

Щоправда, надання методичних рекомендацій – це ще не встановлення контейнерів. Проте навіть той невеликий досвід зі збирання небезпечних побутових відходів вказує, що без сприяння та контролю місцевих органів влади цю проблему не вирішити.

Примусьте владу встановити контейнери для небезпечних відходів – еколог

Громади повинні вимагати від влади встановлення у достатній кількості контейнерів для небезпечних відходів: батарейок, люмінесцентних ламп, термометрів, акумуляторів, а також їх регулярного вивезення й утилізації, зазначає еколог Андрій Хрутьба, координатор екологічних проектів «Зробимо Україну чистою» та «Друге життя: подвійний добрий вчинок».

Усвідомлення людьми реальної небезпеки для їхнього життя й здоров’я через неконтрольоване викидання небезпечних побутових відходів – це один із головних чинників, що має призвести до вирішення цієї проблеми. «Владу треба стимулювати у цьому питанні», – вважають екологи.

До того ж вже зараз можна долучитися до акції «Друге життя:подвійний добрий вчинок».

Достатньо зголоситися, й активісти проекту встановлять у вашому будинку чи офісі контейнери для роздільного збору пластикових пляшок або макулатури. Виручені кошти від зданої сировини направляються на благодійність. Це може бути дитячий будинок, притулок для тварин, озеленення територій.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/25174750.html

Що робити з ртутними лампами

Що робити з ртутними лампами
Люмінесцентні лампи не можна викидати у смітник, оскільки вони містять ртуть, але спеціальних контейнерів для них немає.
Ртуті у повітрі незабаром може побільшати, оскільки уряд планує зобов'язати підприємства та установи повністю перейти на економічні лампи - люмінесцентні, які й містять у собі ртуть. Економна поки світить, але небезпечна, коли згасне. На лампі є маркування, що її заборонено викидати у смітник. Куди можна викинути такі лампи з’ясувати важко: спецконтенери знайти нереально. Працівники сміттєвозу кажуть, що можна і до звичайного сміття викидати.Проте є приватна фірма, яка збирає лампи на утилізацію. І не безкоштовно - треба сплатити гривню двадцять, щоб здати зіпсовану жарівку, але підприємства зобов’язані це робити, бо їх перевіряє санепідемстанція. Але про цю схему знають не всі. В столиці журналісти ТСН знайшли тільки три фірми з утилізації. І судячи з того, що співробітники обдзвонюють підприємства, щоб знайти нових клієнтів, то утилізують лампи далеко не всі, а тим більше - приватні особи. Докладніше про економні лампи - на відео ТСН.

Як утилізувати лампочки з ртуттю, або Що дорожче екологія або енергозбереження? (відео)

Енергозберігання або екологія? В Україні йде активна промо-кампанія енергозберігаючих ламп – за них агітує особисто прем’єр. Проте що робити з цими лампами після використання – викидати на звичайний смітник їх не можна. Бо містять декілька міліграмів ртуті.
Прибиральниця: “Ну, поки ще не міняли, уже стоять місяців 2, мабуть”.
У цій крамниці біля Центрального ринку енергію зберігають усі: від прибиральниці до керівництва. Постачає фірма, яка має у Харкові власну науково-технічну лабораторію, але виробництво замовляє у Китаї. Тут стверджують: 95 відсотків економічних ламп на ринку України виготовлені саме у Піднебесній. У кожній інструкції чітко сказано: лампа містить 4 міліграми ртуті, викидати не можна, лише здавати до спеціальних пунктів, що мають створити місцеві органи влади.
Тетяна Носова, керівник відділу маркетингу “Максус Україна”: “Усі лампи містять пари ртуті. Абсолютно всі. Це її технологічне... Так, вона містить невелику кількість пари ртуті, у допустимих нормах для даної лампи. Тому ми отримали сертифікат англійський міжнародний. Про те, що вона допустима для використання споживачами”.
Кажуть: обсяги продажів зростають щороку вдвічі. Мова йде про мільйонні продажі. Але що робити, якщо енергозберігаюча лампа розбилася? Медики стверджують: це може бути шкідливо для здоров’я – так само, як і просто викидати їх на смітник. У Європі для таких відходів є спеціальні контейнери.
У Харкові “МедіаПорт” подібних не знайшов. Лише приватні об’яви фірм, і жодної державної, як написано в інструкціях до лампочок.
“Принесіть здайте. Три штуки візьмемо просто так. Тільки не збирайте по всьому місту, добре?”, - відповідають телефоном в одній із таких компаній з утилізації.
Керівники подібних фірм пояснюють: з підприємства, якщо хтось зголоситься подбати про екологію й привезти лампи, візьмуть від гривні до двох за утилізацію однієї – в залежності від кількості. Від пересічних харків’ян, якщо люди самі принесуть їх до офісу, це буде безкоштовно. Проте досі, кажуть, ніхто з мешканців міста не звертався з таким проханням.
Микола Литвиненко, лікар відділу комунальної гігієни обласної СЕС: “Жителі повинні проявити свідомість. Коли у них одна, дві, три лампи, бо купується на квартиру. Вони повинні дізнатися цю адресу, звернутися до цієї структури. Є сайт waste.com.ua – це сайт відходів. Там відкривається і в пошукачі і знаходите будь-яку організацію”.
Та що робити людям, які не мають доступу до мережі інтернет? Нічого... СЕС навіть не може відстежити випадки, скільки лампочок зі ртуттю викидають харків’яни. На території регіону спеціалізованих підприємств з утилізації відходів, що містять ртуть, немає. Фірми, що дають об’яви та приймають лампочки. возять їх до Луганської області на ртутний комбінат.
Проте якщо мова йде про підприємство, що використовує енергозберігаючі лампи, й викидає ті на смітник, санстанція може навіть виписати штраф. Приблизно 23 гривні за одну штуку.
Адреса новини: http://ukr.mediaport.ua/city/14020
Автор: Марія Малевська, Ксенія Рябоволова