середа, 13 червня 2012 р.

У Луцьку відкриють пункт збору відпрацьованих енергозберігаючих ламп і батарейок

За 2011 рік в атмосферу Волинської області було викинуто 14,5 тисячі тонн шкідливих речовин – це майже 70 кг на кожного мешканця. В області накопичено близько 2,5 тисячі тонн небезпечних відходів, що потребують знешкодження і утилізації. Про це на "круглому столі" повідомив начальник відділу екології Луцької міської ради Борис Сорока.

Найбільш поширеними сьогодні ртутновмісними відходами є відпрацьовані люмінесцентні лампи та батарейки, виробники вказують, що їх не можна не викидати разом з іншим сміттям.

- Щодня в Україну ввозиться 10 тонн батарейок і приблизно така ж кількість кожного дня потрапляє у смітники. 100% опитаних лучан користуються батарейками і майже половина - 47,6% - використовує енергозберігаючі лампи, - розповів директор громадської організації «Волинський інститут підтримки та розвитку громадських ініціатив» Петро Лавринюк.

Громадські активісти провели дослідження, чи обізнані лучани з небезпечністю ртутновмісних приладів, які є практично у кожному домі, офісі, магазині, і як з ними поводяться.

- На питання, чи вважають вони себе екологічно свідомими громадянами, понад 68% опитаних лучан відповіли ствердно, - зауважив Петров Лавринюк. – При цьому майже 62% респондентів зізнались, що викидають використані прилади з вмістом ртуті на смітник, 16,7% - зберігають їх вдома, що є прямою загрозою для мешканців, а 21% взагалі не знають, як поводитись із відпрацьованими елементами живлення.

Закономірно, що населення не знає, куди дівати маленькі хімічні бомби, адже це питання не вирішене ні на державному, ні на місцевому рівні.

- У місті нема організації чи підприємства, які би займались збором енергозберігаючих ламп та ртутновмісних приладів, - констатував начальник відділу екології. - В усьому західному регіоні працює тільки дві фірми – рівненська «Еко-хелп» і львівська «Еко-центр». Місцеві підприємства, установи, організації напряму мають заключати договори з цими фірмами щодо утилізації відпрацьованих небезпечних приладів. За минулий рік із Луцька в Рівне було відправлено 14900 люмінесцентних ламп, у Львів – 8900. Але багато невеличких фірм не укладають договорів на переробку, а просто викидають у смітник, у прибережні смуги річок, на стихійні сміттєзвалища. Ми проводили переговори з фірмами-утилізаторами. У Львові сказали, що за переробку однієї відпрацьованої лампи людині треба заплатити 4,5 гривні. Зрозуміло, що населення на це не погодиться, - продовжив Борис Сорока. - Пропозицій від Міністерства екології не надходить жодних, а на рівні регіону подолати проблему самотужки важко.

Наразі чиновники пропонують такий вихід: створити умови для підприємця, який готовий збирати лампи і батарейки у Луцьку.

- Треба дати доручення комунальному підприємству «Луцьксвітло», щоб облаштувати у їхніх складських приміщеннях пункт збору ламп, батарейок і всіх ртутновмісних приладів від населення, - запропонував начальник ековідділу. - Є попередня домовленість із фірмою з Рівного, що на безоплатній основі, за угодою про співпрацю у вирішенні екологічних проблем, вони централізовано забиратимуть ці відходи на переробку. Якщо вдасться все організувати, це буде перший конкретний крок. 

Джерело
Відомості-UA.com

http://vidomosti-ua.com/news/46672

Немає коментарів:

Що робити з ртутними лампами

Що робити з ртутними лампами
Люмінесцентні лампи не можна викидати у смітник, оскільки вони містять ртуть, але спеціальних контейнерів для них немає.
Ртуті у повітрі незабаром може побільшати, оскільки уряд планує зобов'язати підприємства та установи повністю перейти на економічні лампи - люмінесцентні, які й містять у собі ртуть. Економна поки світить, але небезпечна, коли згасне. На лампі є маркування, що її заборонено викидати у смітник. Куди можна викинути такі лампи з’ясувати важко: спецконтенери знайти нереально. Працівники сміттєвозу кажуть, що можна і до звичайного сміття викидати.Проте є приватна фірма, яка збирає лампи на утилізацію. І не безкоштовно - треба сплатити гривню двадцять, щоб здати зіпсовану жарівку, але підприємства зобов’язані це робити, бо їх перевіряє санепідемстанція. Але про цю схему знають не всі. В столиці журналісти ТСН знайшли тільки три фірми з утилізації. І судячи з того, що співробітники обдзвонюють підприємства, щоб знайти нових клієнтів, то утилізують лампи далеко не всі, а тим більше - приватні особи. Докладніше про економні лампи - на відео ТСН.

Як утилізувати лампочки з ртуттю, або Що дорожче екологія або енергозбереження? (відео)

Енергозберігання або екологія? В Україні йде активна промо-кампанія енергозберігаючих ламп – за них агітує особисто прем’єр. Проте що робити з цими лампами після використання – викидати на звичайний смітник їх не можна. Бо містять декілька міліграмів ртуті.
Прибиральниця: “Ну, поки ще не міняли, уже стоять місяців 2, мабуть”.
У цій крамниці біля Центрального ринку енергію зберігають усі: від прибиральниці до керівництва. Постачає фірма, яка має у Харкові власну науково-технічну лабораторію, але виробництво замовляє у Китаї. Тут стверджують: 95 відсотків економічних ламп на ринку України виготовлені саме у Піднебесній. У кожній інструкції чітко сказано: лампа містить 4 міліграми ртуті, викидати не можна, лише здавати до спеціальних пунктів, що мають створити місцеві органи влади.
Тетяна Носова, керівник відділу маркетингу “Максус Україна”: “Усі лампи містять пари ртуті. Абсолютно всі. Це її технологічне... Так, вона містить невелику кількість пари ртуті, у допустимих нормах для даної лампи. Тому ми отримали сертифікат англійський міжнародний. Про те, що вона допустима для використання споживачами”.
Кажуть: обсяги продажів зростають щороку вдвічі. Мова йде про мільйонні продажі. Але що робити, якщо енергозберігаюча лампа розбилася? Медики стверджують: це може бути шкідливо для здоров’я – так само, як і просто викидати їх на смітник. У Європі для таких відходів є спеціальні контейнери.
У Харкові “МедіаПорт” подібних не знайшов. Лише приватні об’яви фірм, і жодної державної, як написано в інструкціях до лампочок.
“Принесіть здайте. Три штуки візьмемо просто так. Тільки не збирайте по всьому місту, добре?”, - відповідають телефоном в одній із таких компаній з утилізації.
Керівники подібних фірм пояснюють: з підприємства, якщо хтось зголоситься подбати про екологію й привезти лампи, візьмуть від гривні до двох за утилізацію однієї – в залежності від кількості. Від пересічних харків’ян, якщо люди самі принесуть їх до офісу, це буде безкоштовно. Проте досі, кажуть, ніхто з мешканців міста не звертався з таким проханням.
Микола Литвиненко, лікар відділу комунальної гігієни обласної СЕС: “Жителі повинні проявити свідомість. Коли у них одна, дві, три лампи, бо купується на квартиру. Вони повинні дізнатися цю адресу, звернутися до цієї структури. Є сайт waste.com.ua – це сайт відходів. Там відкривається і в пошукачі і знаходите будь-яку організацію”.
Та що робити людям, які не мають доступу до мережі інтернет? Нічого... СЕС навіть не може відстежити випадки, скільки лампочок зі ртуттю викидають харків’яни. На території регіону спеціалізованих підприємств з утилізації відходів, що містять ртуть, немає. Фірми, що дають об’яви та приймають лампочки. возять їх до Луганської області на ртутний комбінат.
Проте якщо мова йде про підприємство, що використовує енергозберігаючі лампи, й викидає ті на смітник, санстанція може навіть виписати штраф. Приблизно 23 гривні за одну штуку.
Адреса новини: http://ukr.mediaport.ua/city/14020
Автор: Марія Малевська, Ксенія Рябоволова