Комфортна небезпекаСеред населення України все більше поширюється використання у побуті люмінесцентних та інших енергозберігаючих ламп. Такі лампи є значно економнішими за звичайні лампи розжарювання і дозволяють заощаджувати кошти на оплаті за використану електричну енергію. Водночас енергозберігаючі лампи є небезпечними, адже містять у своєму складі пари ртуті в кількості, яка становить реальну загрозу для навколишнього середовища та здоров'я людини. Відповідно, такі лампи, вже коли вони стали відходами, потребують особливого поводження.
Згідно із законодавством України, юридичні особи здають відпрацьовані енергозберігаючі лампи підприємству, що має відповідну ліцензію, згідно з укладеними угодами. Проте система збору та знешкодження відпрацьованих енергозберігаючих ламп від населення у Рівному відсутня. Мешканці міста просто викидають відпрацьовані енергозберігаючі лампи у смітники, а це призводить до значного забруднення довкілля парами ртуті.
Тільки у Рівному в смітники потрапило понад 100 тисяч відпрацьованих ртутовмісних ламп. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного Інститутом соціальних досліджень Національного університету «Острозька Академія». Згідно з даними дослідження, мешканці обласного центру використовують майже 700 тисяч енергозберігаючих ламп, а більше 230 тисяч таких ламп, що відпрацювали свій термін, вже були викинуті у смітники.
Таке поводження із небезпечними відходами у складі побутових відходів (а саме так кваліфікують відпрацьовані ртутовмісні лампи) становить загрозу екологічній ситуації у місті, а відповідно — здоров'ю його мешканців.
Зібрати і знищитиЗгідно з законодавством України, усі функції щодо регулювання відносин у сфері поводження із відходами, в тому числі з небезпечними та побутовими відходами, належать до компетенції органів місцевого самоврядування.
Власниками відходів, у тому числі відпрацьованих енергоефективних ламп, є самі громадяни. Вони зобов'язані укласти договір із виконавцем послуг з вивезення відходів на відповідній території та оплачувати вартість таких послуг згідно з встановленими тарифами.
— Механізм вирішення цього питання на сьогодні може бути наступним: міська рада встановлює тариф, який сплачують мешканці міста. Підприємство "Санком" здійснює збирання відпрацьованих ламп і передає їх підприємству, яке має відповідну ліцензію на їх переробку і утилізацію, — каже депутат Рівнеради та директор підприємства "Санком" Святослав ЄВТУШЕНКО. — Хоча тут теж є питання. З одного боку, проблему потрібно почати вирішувати, а з іншого — це не зовсім справедливо, що платитимуть і ті, хто люмінесцентні лампи використовує, і ті, хто ними не користується. Саме тому є пропозиція направити від імені Рівненської міськради звернення до Кабміну, аби цю проблему врегулювали на державному рівні. Як на мене, то платити за утилізацію мають ті, хто виробляють ці лампи або ввозять їх в Україну.
Поки ж на державному рівні питання не вирішене, його можуть спробувати вирішити на місцевому рівні і ввести плату за збирання й утилізацію люмінесцентних ламп, яка ляже на гаманці рівнян. Оскільки за законом тариф на вивезення побутових відходів, у тому числі небезпечних відходів у складі побутових відходів, встановлюється рішенням виконавчого комітету міської ради.
Єдиним підприємством, яке має відповідну ліцензію, є підприємство ТОВ "Еко-Хелп". Як розповів "ОГО" його керівник, наразі тривають переговори та напрацювання механізму, який би дозволив вирішити цю проблему в Рівному.
— Ми направили міській владі наші пропозиції і калькуляцію щодо збору та утилізації люмінесцентних ламп. Ведемо активні переговори в рамках робочої групи, яка працює в цьому напрямку і до якої входять представники міської влади, санітарних служб і громадських екологічних організацій, — розповідає директор ТОВ "Еко-Хелп" Іван КОВАЛЬЧУК. — Наше підприємство має відповідну ліцензію. Ми збираємо відпрацьовані лампи і відправляємо їх на утилізацію на Донецький ртутний завод.
Хто платить?Як розповів один з учасників робочої групи, керівник Рівненського центру "Соціальне партнерство Сергій ПІНЧУК, нині у міської влади є кілька варіантів поведінки.
Перший: чекати невідомо скільки на вирішення проблеми збору та утилізації ртутовмісних ламп на загальнодержавному рівні і змиритися із постійно наростаючою загрозою ртутного забруднення міста (до речі, ухвалення зазначеної вище постанови не вирішує проблему одразу — на її виконання Мінекології, Мінекономіки та Державна митна служба мають тільки розробляти порядок збирання та утилізації таких відходів).
Другий: встановити для населення тариф на збирання та знешкодження відпрацьованих ртутовмісних ламп. Згідно з нормами чинного законодавства, побутові відходи складаються із твердих, ремонтних, великогабаритних і небезпечних. На перші три групи відходів у Рівному тариф встановлено і мешканці щомісяця сплачують за їх вивезення. Міська влада має набратися мужності і прийняти непопулярне рішення — ввести тариф на збір та знешкодження небезпечних відходів. Насправді, це не призведе до відчутного підвищення плати за вивезення сміття, але дозволить щомісячно отримувати кошти на функціонування постійно діючої системи збирання небезпечних відходів від населення. Зрештою, міська влада може провести громадські слухання і запропонувати рівнянам альтернативу: або сплачувати щомісяця на кількадесят копійок більше, або продовжувати дихати парами ртуті біля своїх будинків.
Є ще
третій варіант — оплачувати збір небезпечних відходів від населення коштом міського бюджету. Таким шляхом пішла влада міста Черкаси, яка вирішила не чекати на милість уряду. Проте чи довго вони зможуть оплачувати такі послуги, зважаючи на ситуацію з місцевими бюджетами, коли коштів не вистачає на зарплати лікарям та вчителям, а також на опалення бюджетних установ?
Депутат Рівнеради Анатолій БОБРОВСЬКИЙ переконаний, що утилізаційний збір мають сплачувати ті, хто заробляє на виробництві і продажу люмінесцентних ламп.
— У всьому цивілізованому світі ті, хто виробляє лампи чи інші товари з небезпечними компонентами, ті й займаються їх утилізацією. Вони приймають відпрацьовані лампи, бо вони мають умови для їх зберігання та переробки, — пояснює Анатолій Бобровський. — В Україні ж це блокується, бо ті, хто на цьому заробляє, не хочуть платити за утилізацію і втрачати частину прибутків. Неправильно покладати витрати на звичайних людей, яким і так нелегко зараз живеться.
Не виключено, що вже найближчим часом міські депутати вирішать: чи проситимуть зняти це питання на рівні держави, чи вводити додатковий збір у Рівному і намагатись боротися з цією проблемою на місці. Але як би питання не вирішилось, досвід показує, що у підсумку платити доводиться простому українцю.
1/8
