В Европе, например, уже на законодательном уровне выводят из производства лампы накаливания, переходя исключительно на энергосберегающие. Такую же политику проводят и в России. У нас, в целях экономии, запретили приобретать энергоемкие лампы накаливания пока только бюджетным организациям [с 1 января 2009 года].
Во всей этой энергосберегающей политике есть один существенный изъян. Всячески поощряя использование энергосберегающих ламп, наше правительство совершенно упустило из виду вопрос их утилизации. Ведь эти лампы, отработав свой срок, становятся опаснейшими отходами, поскольку содержат ртутные пары. И выбрасывать такие приборы в обычные мусорные контейнеры категорически запрещено. Но куда же тогда их девать?
Для промпредприятий, на которых еще со времен СССР использовались так называемые «лампы дневного света», этот вопрос более-менее решен. Там сгоревшие ртутные лампы хранятся в закрытых помещениях, а затем сдаются на утилизацию спецпредприятиям. Внешний контроль осуществляют санслужба и экоинспекция. Но! Экоинспекция, по их собственному признанию, проводит в основном лишь «бумажные» проверки. То есть смотрит, есть ли договор со спецпрепдриятием на сдачу опасных отходов. А вот куда на самом деле их выбрасывают, никто не следит.
Что касается санслужбы, то и она проводит лишь выборочный контроль. В Запорожье, например, такой контроль прошли чуть больше 30-ти предприятий, хотя в нашем городе их сотни. Если же прибавить частные фирмы, офисы, магазины, где пользуются ртутными лампами, то счет пойдет уже на тысячи. А вместе с населением, которое тоже постепенно переходит на энергосберегающие приборы, так и на сотни тысяч.
В нашей стране вообще отсутствует какая-либо система сбора отработанных ртутных ламп у населения. Поэтому все эти приборы из квартир напрямую идут в обычные мусорные контейнеры. Уже сейчас едва не в каждой квартире есть хотя бы одна-две энергосберегающие лампочки. А что будет, когда они станут еще популярнее? Сотни таких ламп попадут в мусоросборники, которые стоят в наших же дворах, рядом с игровыми и детскими площадками. А если учесть, что лампочки эти стеклянные и практически сразу же разобьются под тяжестью другого мусора, то ртутные пары загрязнят воздух и почву непосредственно вблизи жилья.
Поэтому вопрос утилизации столь опасных отходов нужно решать безотлагательно, и в первую очередь об этом следует позаботиться производителям ртутных ламп и импортерам. А дабы понудить их к этому, правительству нужно принять необходимые нормативно-правовые акты и обеспечить контроль за их исполнением. Именно так эта проблема решена в западных странах. Там утилизация ртутных ламп входит в их стоимость, и прием отработанных приборов осуществляется прямо в супермаркетах: магазин возвращает покупателю определенную сумму за каждую сданную лампу. Ему в свою очередь тоже возвращают затраты – уже предприятия-производители, на которых организованы и центры по утилизации.
Впрочем, и в отдельно взятом городе можно решить проблему – еще до принятия необходимых законов. Например, в ряде российских городов организованы площадки с контейнерами специально для сбора ртутных ламп. Эти отходы централизовано вывозит предприятие, которое их утилизирует, а убытки ему возмещаются за счет отчислений из местного бюджета.
"Вывоз ртутных ламп на обычные свалки – грубейшее нарушение саннорм!"Начальник отделения гигиены окружающей среды Запорожской горСЭС Евгений Тулушев:
– В санитарных правилах есть пункт, в котором четко прописано, как на предприятиях следует обращаться с ртутьсодержащими отходами – лампами дневного света. Сгоревшие приборы должны храниться в старой упаковке, в герметичной таре и в отдельном помещении. Обязательно есть инструкция, договор на утилизацию с предприятием, имеющим лицензию на такой вид деятельности, и ответственный за это специалист. С определенной периодичностью накопившиеся лампы сдают на утилизацию – за определенную сумму, разумеется. И в целом данная система достаточно успешно работает уже много лет.
С населением все по-другому. Здесь вообще никакой системы нет. Но даже если бы люди знали, куда нести перегоревшую ртутную лампу, вряд ли бы они пошли в пункты приема, так как за утилизацию нужно платить. Тут нужно, как на Западе, закладывать утилизацию в стоимость лампы и организовывать пункты приема в супермаркетах.
Особая опасность сегодня состоит в том, что ртутные лампы бесконтрольно вывозятся на обычный полигон твердых бытовых отходов [ТБО], который не предназначен для отходов первого класса опасности, к которым относится и ртуть. Вывоз ртутьсодержащих ламп на полигоны [ТБО] – грубое нарушение санитарных правил, которое обязательно приведет к загрязнению подземных вод и воздуха.
"Самые злостные нарушители – супермаркеты"
Сергей Рябцев, руководитель запорожского предприятия «Европейский авторитет», имеющего лицензию на утилизацию ртутных ламп:
– Технически вопрос утилизации люминесцентных ламп вполне решен. Есть технологии, оборудование и предприятия, которые этим занимаются. Проблемы существуют на уровне сбора отходов и контроля.
Больше всего образуют таких отходов промышленные предприятия, а в последнее время также супермаркеты. Но если на предприятиях система сбора и вывоза отлажена, то в супермаркетах – нет. Именно они являются самыми злостными нарушителями действующего законодательства по обращению с токсичными отходами. Не все, конечно. Так, у нас заключен договор с сетью супермаркетов «АТБ». По Украине у них около 159-ти магазинов, и ежегодно они сдают на демеркуризацию порядка 30-40 тысяч ртутных ламп. А вот другой пример. Сеть супермаркетов «Сільпо» насчитывает еще больше магазинов – свыше двухсот. Каждый год они у нас просят типовой договор на обслуживание. Но лишь для того, чтобы прикрываться им перед проверяющими инстанциями. При этом за все время еще не сдали на утилизацию ни одной лампы.
http://www.mig.com.ua/chapter/1365.html
середа, 8 грудня 2010 р.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Ртуті у повітрі незабаром може побільшати, оскільки уряд планує зобов'язати підприємства та установи повністю перейти на економічні лампи - люмінесцентні, які й містять у собі ртуть. Економна поки світить, але небезпечна, коли згасне. На лампі є маркування, що її заборонено викидати у смітник.
Куди можна викинути такі лампи з’ясувати важко: спецконтенери знайти нереально. Працівники сміттєвозу кажуть, що можна і до звичайного сміття викидати.Проте є приватна фірма, яка збирає лампи на утилізацію. І не безкоштовно - треба сплатити гривню двадцять, щоб здати зіпсовану жарівку, але підприємства зобов’язані це робити, бо їх перевіряє санепідемстанція. Але про цю схему знають не всі.
В столиці журналісти ТСН знайшли тільки три фірми з утилізації. І судячи з того, що співробітники обдзвонюють підприємства, щоб знайти нових клієнтів, то утилізують лампи далеко не всі, а тим більше - приватні особи.
Докладніше про економні лампи - на відео ТСН.
Як утилізувати лампочки з ртуттю, або Що дорожче екологія або енергозбереження? (відео)
Енергозберігання або екологія? В Україні йде активна промо-кампанія енергозберігаючих ламп – за них агітує особисто прем’єр. Проте що робити з цими лампами після використання – викидати на звичайний смітник їх не можна. Бо містять декілька міліграмів ртуті.
Прибиральниця: “Ну, поки ще не міняли, уже стоять місяців 2, мабуть”.
У цій крамниці біля Центрального ринку енергію зберігають усі: від прибиральниці до керівництва. Постачає фірма, яка має у Харкові власну науково-технічну лабораторію, але виробництво замовляє у Китаї. Тут стверджують: 95 відсотків економічних ламп на ринку України виготовлені саме у Піднебесній. У кожній інструкції чітко сказано: лампа містить 4 міліграми ртуті, викидати не можна, лише здавати до спеціальних пунктів, що мають створити місцеві органи влади.
Тетяна Носова, керівник відділу маркетингу “Максус Україна”: “Усі лампи містять пари ртуті. Абсолютно всі. Це її технологічне... Так, вона містить невелику кількість пари ртуті, у допустимих нормах для даної лампи. Тому ми отримали сертифікат англійський міжнародний. Про те, що вона допустима для використання споживачами”.
Кажуть: обсяги продажів зростають щороку вдвічі. Мова йде про мільйонні продажі. Але що робити, якщо енергозберігаюча лампа розбилася? Медики стверджують: це може бути шкідливо для здоров’я – так само, як і просто викидати їх на смітник. У Європі для таких відходів є спеціальні контейнери.
У Харкові “МедіаПорт” подібних не знайшов. Лише приватні об’яви фірм, і жодної державної, як написано в інструкціях до лампочок.
“Принесіть здайте. Три штуки візьмемо просто так. Тільки не збирайте по всьому місту, добре?”, - відповідають телефоном в одній із таких компаній з утилізації.
Керівники подібних фірм пояснюють: з підприємства, якщо хтось зголоситься подбати про екологію й привезти лампи, візьмуть від гривні до двох за утилізацію однієї – в залежності від кількості. Від пересічних харків’ян, якщо люди самі принесуть їх до офісу, це буде безкоштовно. Проте досі, кажуть, ніхто з мешканців міста не звертався з таким проханням.
Микола Литвиненко, лікар відділу комунальної гігієни обласної СЕС: “Жителі повинні проявити свідомість. Коли у них одна, дві, три лампи, бо купується на квартиру. Вони повинні дізнатися цю адресу, звернутися до цієї структури. Є сайт waste.com.ua – це сайт відходів. Там відкривається і в пошукачі і знаходите будь-яку організацію”.
Та що робити людям, які не мають доступу до мережі інтернет? Нічого... СЕС навіть не може відстежити випадки, скільки лампочок зі ртуттю викидають харків’яни. На території регіону спеціалізованих підприємств з утилізації відходів, що містять ртуть, немає. Фірми, що дають об’яви та приймають лампочки. возять їх до Луганської області на ртутний комбінат.
Проте якщо мова йде про підприємство, що використовує енергозберігаючі лампи, й викидає ті на смітник, санстанція може навіть виписати штраф. Приблизно 23 гривні за одну штуку.
Адреса новини: http://ukr.mediaport.ua/city/14020
Автор: Марія Малевська, Ксенія Рябоволова
Немає коментарів:
Дописати коментар