Куди здавати в Києві?
Перелік та координати встановлених у Києві контейнерів для збору небезпечних відходів опубліковано
на відповідному сайті. Вони призначені виключно для збору відпрацьованих
батарейок, непошкоджених ртутних термометрів та енергоощадних ламп.
Заступник директора КП Київкомунсервіс В’ячеслав Савицький у коментарі 24 каналу розповів, що наразі у столиці встановлено 139 спеціальних контейнерів для збору небезпечних відходів. На балансі міста всього їх 150, проте інші 11 – так званий "обмінний фонд" на випадок, якщо якийсь із контейнерів зламається і його потрібно буде замінити. Кожен із них поділений на три окремі відділи: для збору батарейок, ламп та термометрів. Всі вони – різні за розміром. На 2019-2021 рік планують додатково придбати ще 300 таких контейнерів.
У Києві уже встановлено 139 контейнерів для збору небезпечних відходів
За словами В’ячеслава Савицького, відходи з контейнерів вивозять за графіком майже щодня. Проте взимку спостерігається менше накопичення відходів, влітку – значно більше, особливо у центральних районах міста. Так, за добу може збиратися до 300 кг лише батарейок, які становлять 90% усіх зібраних відходів.
Обслуговування контейнерів, збирання та тимчасове зберігання відходів, у тому числі й небезпечних, входить у тарифи на комунальні послуги. Тобто функціонує за рахунок жителів міста.
Де зберігаються небезпечні відходи?
З контейнерів КП Київкомунсервіс усі відходи тимчасово вивозять на склад, який перебуває на балансі підприємства. Як стверджує В’ячеслав Савицький, приміщення розташоване "у безпечній ділянці Києва". Там – режим підвищеної безпеки, територія охороняється.
"Усі відходи зважують на в’їзді, записують у журнал. Жодної батарейки звідти не може бути вивезено", – уточнив Савицький.
Всі зібрані батарейки, яких наразі є понад 50 тонн, перемістять у спеціальні 500-літрові ємності для перевезення за кордон на утилізацію.
Де утилізують?
Якщо говорити про термометри та лампи – на тендерній основі обирають підприємства (в Україні), яким Київкомунсервіс передає такі відходи на утилізацію. Минулого року було зібрано близько 10 тисяч енергоощадних ламп.
Проте в Україні немає підприємств, які б займалися переробкою та утилізацією батарейок. Тому, у випадку з КП Київкомунсервіс, вони перевозяться на спеціально обладнаний склад тимчасового зберігання та чекають, поки їх відправлять за кордон, зокрема в Польщу, для переробки. Савицький говорить, що представники польського заводу уже приїжджали в Україну, проводили переговори щодо того, як здійснити перевезення максимально безпечним і що для цього потрібно. Також вони не проти побудувати схоже підприємство і в Україні, проте наразі це – лише плани.
В’ячеслав Савицький додає, що в Україні досі не здійснювали транскордонного перевезення небезпечних відходів і Київ прагне бути першим у цьому. Так, до кінця 2019 року, з урахуванням всіх технічних та юридичних моментів, система має запрацювати. Планувалося запустити її ще у 2018, проте тоді не знайшлося потрібного фінансування.
В Україні батарейки не утилізують
Савицький пояснює, що ставити в Україні окремі потужності лише для переробки батарейок – нерентабельно. Але якщо це підприємство буде охоплювати ринок споживання не лише батарейок, а й додатково електронних та електричних пристроїв, та буде працювати на кілька великих міст, щоб було достатньо сировини, то це може бути реалізовано. Перевезення відходів за межі України – це не лише дорожче, а й важче оформлювати юридично.
В організації "Батарейки, здавайтеся" пояснюють, що професійна переробка батарейок в Україні зараз неможлива з двох причин:
– в Україні сьогодні збирають у 30 разів менше батарейок, ніж мінімально переробляє завод у Європі, щоб виробництво окупилося;
– у нас немає закону, який зобов’язує виробників батарейок фінансувати їх переробку, такі заводи у світі працюють тільки на дотаціях від виробників.
Єдиний серйозний спосіб переробляти батарейки з України найближчі декілька років — це відправка в Європу, зокрема на заводи Redux у Німеччину та Recupyl в Польщу. Зараз, як вказують у організації "Батарейки, здавайтеся", ми перебуваємо на стадії фінального підписання договорів, у цілому процедура оформлення триватиме 9 місяців. Перші дві фури (40 тонн) батарейок відправлять на переробку (по 1 фурі на кожен завод) орієнтовно наприкінці 2019 року. На складах організації ж накопичено понад 60 тонн батарейок, їх переробка обійдеться у понад три мільйони гривень. Тож наразі батарейки приймають лише у тих компаній, які покривають вартість їх переробки у Європі.
В Україні наразі дві мережі офіційно підтвердили, що профінансують переробку зібраних ними батарейок – Watsons та Епіцентр.
Як контролюють збирання відходів?
Якщо сировина не відсортована належним чином, процедура обробки стає дорожчою й, відповідно, зменшується рентабельність і окупність проекту. Наразі ж часто потрібно проводити повторне сортування, оскільки у контейнерах для небезпечних відходів опиняються предмети, які такими не є. Або ж люди (навмисно чи з неуважності) плутають урни та, скажімо, викидають батарейки у отвір для ламп. За словами В’ячеслава Савицького, контролювати це важко – потрібно чекати, поки зміниться ставлення українців до цього.
"У нас дуже багато ганебних випадків зараз, коли не тільки руйнують ці контейнери, а, наприклад, де батарейки – викидають залишки їжі, де лампочки – викидають батарейки, де термометри – викидають теж все, що пролізе. Є навіть випадки, коли під'їжджає машина і, зі слів охоронця, зривають контейнери та забирають із собою. На 90% все залежить від свідомості наших співгромадян. Проконтролювати, куди сусід виніс термометр, чи хто чебурек або недопалок закинув у контейнер – нереально. А ставити камери – дорого. Враховуючи те, що у нас контейнери руйнують, то дороге обладнання теж буде у небезпеці. Ми ще до цього маємо прийти, потрібен час. Це – свідомість українців", – зауважив він.
Один із розтрощених контейнерів КП Київкомунсервіс
Куди здавати інші небезпечні відходи?
До небезпечних відходів також належать:
побутова техніка та електроніка, машинне мастило, ліки, рідка хімія. Їх слід збирати в окремі контейнери з кришками та здавати на утилізацію, яка сьогодні є платною.
У загальне сміття викидати в жодному разі не можна. У великих містах України працюють компанії, що надають послуги з утилізації небезпечних відходів, однак важливо перевіряти необхідні дозволи та документи, аби не натрапити на шахраїв. Зокрема, у компаній має бути діюча ліцензія на поводження з небезпечними відходами певного класу. Перелік ліцензованих
компаній є на сайті Міністерства екології.
Програма щодо поводження з небезпечними відходами однією з перших запрацювала у
Львові – наразі тут існує близько 200
пунктів збору відповідного сміття.
У Києві утилізацією електричного та електронного обладнання займається, зокрема, Центр управління відходами. Кожен пристрій розбирають на компоненти і сортують за видами матеріалів, в середньому 80% з яких іде на вторинну переробку на спеціалізовані підприємства.
Дивіться відео, як відбувається утилізація електроніки:
Вартість послуги залежить від кількох факторів: специфікації, об’єму та місця розташування об’єктів утилізації. Для юридичних осіб утилізація небезпечних відходів платна та є обов’язковою. З населенням підприємство наразі працює на пільгових умовах – техніку приймають безкоштовно, лампи – за зниженою вартістю.
За словами спеціаліста з управління відходами ЦУВ Маріанни Терентьєвої, кількість осіб та компаній, які прагнуть цивілізованої утилізації небезпечних відходів, з кожним роком зростає. Так само збільшується і загальна маса зданих на переробку електронних пристроїв, батарейок та іншого побутового сміття, яке потребує переробки.
Тож наразі в Україні затримка передусім за доступною та зручною інфраструктурою для населення.
Мапа забруднення планети електронними відходами / WEF19
Чому небезпечні відходи необхідно утилізувати?
Щороку зі сміттям у землю потрапляє близько 260 тонн сполук марганцю, півтонни ртуті і чверть тонни кадмію. Одна батарейка, як показує
дослідження вчених Національного університету "Львівська Політехніка", здатна забруднити 16 квадратних метрів землі – на ній нічого більше не росте. А в Україні 99% всіх батарейок (близько 160 млн штук на рік) все ще безконтрольно викидаються в землю.
За даними
звіту, який представили на Всесвітньому економічному форумі в
Давосі, у 2016 році
обсяг електронних відходів в усьому світі склав 44,7 мільйона тонн, що дорівнює вазі 4,5 тисячі Ейфелевих веж. У 2018 році він досяг вже 48,5 мільйона тонн. За прогнозами, у 2050 році ця цифра
може сягнути 120 мільйонів тонн.
Хоча на електронне сміття припадає лише 2% всіх твердих відходів в світі, воно становить 70% токсичних відходів. Сьогодні лише близько 20% таких відходів належним чином переробляється. Більша ж їх частина опиняється на звалищах, спалюється або нелегально продається і переробляється. Вартість електронних відходів, які людство викидає щороку, оцінюються в 62,5 мільярда доларів.
Обсяг електронних відходів у 2016 році / WEF19
На Осокорках невідомі влаштували звалище з люмінесцентних ламп, що містять ртуть
Щоби трохи зменшити
використання електричної енергії, буковинці почали використовувати
енергоекономні лампи. Проте вони містять ртуть, тому після закінчення
терміну придатності, їх не можна викидати у звичайний смітник.
