середа, 14 листопада 2012 р.

Из Крыма опасный для здоровья хлам вывозят во Львов


<p><span>Утиль. Первую партию собирали три месяца, вторую — всего один. Фото: М. Юзько</span></p>
Утиль. Первую партию собирали три месяца, вторую — всего один. Фото: М. Юзько

Одна пальчиковая батарейка может загрязнить тяжелыми металлами около 20 кв. м земли

Крымчане на волне всемирного увлечения заботой об экологии начали также беспокоиться о чистоте и сохранности окружающей среды. С недавнего времени волонтеры и бизнесмены организовывают пункты приема использованных батареек, люминисцентных ламп, отработанных аккумуляторов, которые несут вред здоровью, хотя в нашем обществе и не привыкли утилизировать их согласно всем правилам, а выкидывают на общие свалки, иногда и вовсе оставляют опасный хлам в доме.

Самоорганизованный сбор отработанных батареек действует исключительно на волонтерских началах. «Наша акция не коммерческая и бессрочная, — говорит один из организаторов экодвижения «Зеленый вектор» Марина Юзько. — Пункты приема находятся в Хайдельберг-центре (общество, сотрудничающее с немецким городом-побратимом крымской столицы. — Авт.), в недавно открывшемся антикафе и еще в нескольких магазинах Симферополя. В Крыму нет предприятий по утилизации использованных батареек, поэтому мы их собираем и отправляем во Львов на завод по их переработке. Принимают батарейки у нас бесплатно, правда, нужно насобирать 30 кг — тогда завод сам оплачивает транспортировку и переработку. За четыре месяца мы собрали 60 кг, и уже два раза отправляли их во Львов».

По словам активистки, движение набирает обороты: если первую партию собирали три месяца, то вторую — месяц. «Теперь в наших планах: организовать пункты приема в магазинах по продаже техники, а также устроить пункты по сбору люминисцентных ламп», — говорит она.

Кстати, экологи уверяют, что одна пальчиковая батарейка может загрязнить тяжелыми металлами около 20 кв. м земли, если попадет на общую свалку. Из почвы вместе с водой вредные вещества могут попасть на соседние земли, а оттуда — в растения, которые мы употребляем в пищу. Элементы, которые при этом накапливаются в организмах людей — ртуть, никель, кадмий, свинец, литий, марганец и цинк — выводятся с большим трудом.

Взяться за люминисцентные лампы и так называемые «экономки» волонтеры решили не зря. Сегодня их используют в каждом втором крымском доме и офисе, но отработанные лампы утилизировать по правилам не выйдет. В Крыму принимает токсичные отходы только одна фирма в Симферополе, но с населением она не работает: «Сотрудничаем только с большими предприятиями. За одну лампу на пункте приема берем от 4 до 12 гривен, в зависимости от того, как далеко их приходится везти». Имеется организация с таким же профилем и в Керчи, но они не принимали ртутные лампы последние два года и сейчас получают лицензию, для того чтобы возобновить сбор. «Тогда начнем утилизировать их на заводе в Горловке. У нас же лампы складируются и готовятся к перевозке», — объясняет директор керченского предприятия Андрей Прибыльский.

Как сообщили в пресс-службе рескомитета по охране окружающей среды, централизованной схемы по сбору вредных отходов в Крыму действительно не существует: «Контролировать ситуацию очень сложно. Можно вести учет на предприятиях, а проконтролировать, кто выкидывает ту же лампу или батарейку в мусорный бак, невозможно».

http://www.segodnya.ua/regions/krym/Iz-Kryma-opasnyy-dlya-zdorovya-hlam-vyvozyat-vo-Lvov.html

Немає коментарів:

Що робити з ртутними лампами

Що робити з ртутними лампами
Люмінесцентні лампи не можна викидати у смітник, оскільки вони містять ртуть, але спеціальних контейнерів для них немає.
Ртуті у повітрі незабаром може побільшати, оскільки уряд планує зобов'язати підприємства та установи повністю перейти на економічні лампи - люмінесцентні, які й містять у собі ртуть. Економна поки світить, але небезпечна, коли згасне. На лампі є маркування, що її заборонено викидати у смітник. Куди можна викинути такі лампи з’ясувати важко: спецконтенери знайти нереально. Працівники сміттєвозу кажуть, що можна і до звичайного сміття викидати.Проте є приватна фірма, яка збирає лампи на утилізацію. І не безкоштовно - треба сплатити гривню двадцять, щоб здати зіпсовану жарівку, але підприємства зобов’язані це робити, бо їх перевіряє санепідемстанція. Але про цю схему знають не всі. В столиці журналісти ТСН знайшли тільки три фірми з утилізації. І судячи з того, що співробітники обдзвонюють підприємства, щоб знайти нових клієнтів, то утилізують лампи далеко не всі, а тим більше - приватні особи. Докладніше про економні лампи - на відео ТСН.

Як утилізувати лампочки з ртуттю, або Що дорожче екологія або енергозбереження? (відео)

Енергозберігання або екологія? В Україні йде активна промо-кампанія енергозберігаючих ламп – за них агітує особисто прем’єр. Проте що робити з цими лампами після використання – викидати на звичайний смітник їх не можна. Бо містять декілька міліграмів ртуті.
Прибиральниця: “Ну, поки ще не міняли, уже стоять місяців 2, мабуть”.
У цій крамниці біля Центрального ринку енергію зберігають усі: від прибиральниці до керівництва. Постачає фірма, яка має у Харкові власну науково-технічну лабораторію, але виробництво замовляє у Китаї. Тут стверджують: 95 відсотків економічних ламп на ринку України виготовлені саме у Піднебесній. У кожній інструкції чітко сказано: лампа містить 4 міліграми ртуті, викидати не можна, лише здавати до спеціальних пунктів, що мають створити місцеві органи влади.
Тетяна Носова, керівник відділу маркетингу “Максус Україна”: “Усі лампи містять пари ртуті. Абсолютно всі. Це її технологічне... Так, вона містить невелику кількість пари ртуті, у допустимих нормах для даної лампи. Тому ми отримали сертифікат англійський міжнародний. Про те, що вона допустима для використання споживачами”.
Кажуть: обсяги продажів зростають щороку вдвічі. Мова йде про мільйонні продажі. Але що робити, якщо енергозберігаюча лампа розбилася? Медики стверджують: це може бути шкідливо для здоров’я – так само, як і просто викидати їх на смітник. У Європі для таких відходів є спеціальні контейнери.
У Харкові “МедіаПорт” подібних не знайшов. Лише приватні об’яви фірм, і жодної державної, як написано в інструкціях до лампочок.
“Принесіть здайте. Три штуки візьмемо просто так. Тільки не збирайте по всьому місту, добре?”, - відповідають телефоном в одній із таких компаній з утилізації.
Керівники подібних фірм пояснюють: з підприємства, якщо хтось зголоситься подбати про екологію й привезти лампи, візьмуть від гривні до двох за утилізацію однієї – в залежності від кількості. Від пересічних харків’ян, якщо люди самі принесуть їх до офісу, це буде безкоштовно. Проте досі, кажуть, ніхто з мешканців міста не звертався з таким проханням.
Микола Литвиненко, лікар відділу комунальної гігієни обласної СЕС: “Жителі повинні проявити свідомість. Коли у них одна, дві, три лампи, бо купується на квартиру. Вони повинні дізнатися цю адресу, звернутися до цієї структури. Є сайт waste.com.ua – це сайт відходів. Там відкривається і в пошукачі і знаходите будь-яку організацію”.
Та що робити людям, які не мають доступу до мережі інтернет? Нічого... СЕС навіть не може відстежити випадки, скільки лампочок зі ртуттю викидають харків’яни. На території регіону спеціалізованих підприємств з утилізації відходів, що містять ртуть, немає. Фірми, що дають об’яви та приймають лампочки. возять їх до Луганської області на ртутний комбінат.
Проте якщо мова йде про підприємство, що використовує енергозберігаючі лампи, й викидає ті на смітник, санстанція може навіть виписати штраф. Приблизно 23 гривні за одну штуку.
Адреса новини: http://ukr.mediaport.ua/city/14020
Автор: Марія Малевська, Ксенія Рябоволова