понеділок, 11 лютого 2013 р.

Самі собі утилізатори. Куди подіти використані батарейки та ртутні лампи?

Проблема з використаними батарейками, перегорілими люмінесцентними лампами стає все більше актуальною. Як правило, ми викидаємо їх на смітники, а що буде далі — не хвилює. А між тим, це бомба сповільненої дії, адже одна пальчикова батарейка забруднює шкідливими металами 400 літрів води або 20 квадратних метрів грунту…

Самі собі утилізатори. Куди подіти використані батарейки та ртутні лампи?

 

Віз зрушив із місця…

Ще кілька років тому про цю проблему взагалі не говорилося. Хтось десь щось напише у пресі і крапка. Не цікавила вона й громадські екологічні організації та державні природоохоронні структури. Крига скресла лише торік влітку. Тоді керівник молодіжної екологічної організації «Екосфера» Оксана Станкевич констатувала: нині в області немає налагодженого збору небезпечних для довкілля відходів. Тож більшість із них опиняються на смітнику. Тим паче, що термін дії первинних (неперезаряджуваних) батарейок короткий, вторинних — набагато довший, тому що їх можна перезаряджати велику кількість разів. Але рано чи пізно всі вони переходять у непрацездатний стан. Тоді й варто звернути увагу на позначку «не викидати до смітника». Вона є на кожній батарейці недарма. Зі звичайних електробатарейок у ґрунт потрапляють цинк, марганець, кадмій, нікель, ртуть; з енергозберігаючих неонових ламп – ртуть. Тож ми завдаємо невиправної шкоди всьому живому, включаючи людину. Бо згадані хімелементи потрапляють в організми тварин, у фрукти-овочі, які ми їмо самі й даємо нашим дітям, випаровуються у повітря, яким ми дихаємо.

Розуміння цього спонукало взятися за вирішення проблеми екологічних активістів — так на Закарпатті розпочалася акція зі збору цих відходів. Ростислав Ткаченко, її ініціатор, каже, що запозичили цю практику в інших регіонах України. В Ужгороді були встановлені спеціальні пластмасові контейнери для батарейок. Переважно в магазинах та супермаркетах. З'явилася така скринька і в одній зі шкіл.

У Мукачеві, до речі, цією справою почали займатися дещо пізніше. Але тут за це взялися підприємці. Як розповів «Новинам Закарпаття» Андрій Балога, контейнери переважно розташували у магазинах міста над Латорицею та в супермаркетах «Барва» в Ужгороді, Берегові, Сваляві, Виноградові, Хусті, Іршаві, Тячеві. Андрій зізнається, що ідею йому подав батько — Віктор Балога. Поки великої активності серед населення не спостерігається і назбирали всього 8 контейнерів. Проте Андрій Балога констатує, що люди починають розуміти важливість цієї роботи і те, яку загрозу несуть для довкілля звичайні батарейки. Поки їх акумулюють на складі в Мукачеві, а з часом, не виключено, відправлять на утилізацію у Львів, на завод «Аргентум».

Щось було, та загуло…

Якщо з батарейками більш-менш ситуація зрозуміла, то з енергозберігаючими чи люмінесцентними лампами все набагато гірше. Через пошуковик «гугл» вдалося відшукати одну-єдину фірму, яка спеціалізується на роботі з цими специфічними відходами. ТОВ «Еко-лайф» у своїй довідці пропонує послуги зі збору й утилізації ламп, які містять ртуть (люмінесцентних, бактерицидних тощо). Фірма розташована в Ужгороді на вулиці Огарьова, 25. Але, як розповів газеті її комерційний директор Євген Повхан, нині підприємство практично не працює, бо призупинено дію ліцензії. Тривають якісь суди. А між тим, це єдина подібна організація в області. Саме сюди можна було принести використані лампи. До речі, якщо кілька років тому за одну лампу, яку від вас брали на утилізацію, довелося сплачувати 2,64 гривні, то тепер ця послуга коштує 6 гривень. Пан Євген каже, що все через високу вартість послуг ртутного комбінату в Горлівці Донецької області, куди ті лампи здають на переробку…

Тож маємо нині дивний парадокс — якщо й хочеш цивілізовано позбутися небезпечного непотребу, то нема куди здати. А викинеш на смітник — завдаш шкоди довкіллю.

Порушників знайти важко

 «Ситуація із небезпечними відходами підприємств, організацій та установ у нашій області більш-менш нормальна, – констатує начальник відділу екологічного контролю водних ресурсів, атмосферного повітря та поводження з відходами державного управління екологічної інспекції в Закарпатській області Володимир Рубець. – Чого не скажеш про населення». Справа в тому, що підприємства ведуть звітність про те, коли придбали товар і куди його потім поділи, а пересічну людину притягнути до відповідальності де-факто неможливо. Принаймні в нашій області ще не було прецедентів, коли когось оштрафували.

А так званим юридичним особам, якщо не відзвітують перед екологами, куди поділися їхні небезпечні відходи, світить штраф від 85 до 1800 гривень.

А влада чомусь бездіє…

У нас це все якось складно, а в країнах Євросоюзу використані батарейки збирати для утилізації в окремі контейнери – звична річ. Фірма «Duracell», до прикладу, на своєму офіційному сайті закликає уточнити, як безпечніше для довкілля позбутися тої чи іншої речі, у... місцевої влади. Але у нас нема в кого питати, бо владі не до цього. Ужгородські волонтери якось зверталися до одного із заступників міського голови з проханням допомогти в організації цієї вкрай необхідної справи, але відповідь звелася до того, що це, мовляв, йому не цікаво. Інший чиновник заявив, що для такого роду діяльності потрібна спеціальна ліцензія. "Скажу чесно, я дуже здивований і навіть обурений, адже для того, щоб викинути батарейки в навколишнє середовище, ліцензію не потрібно, а для того, аби їх зібрати і відправити на переробку – так", — зазначає Ростислав Ткаченко.

«Усе, що стосується поводження з твердими побутовими відходами і на Закарпатті, і в Україні, дотепер не врегульовано», — каже вже згадувана Оксана Станкевич. За її словами, лише 60% сміття потрапляють на сміттєзвалища, решта взагалі нікуди не вивозиться і залишається там, де його викинули. Еколог стверджує: "0,6% від усього сміття — це дуже небезпечні відходи, що належать до 1 класу. Сюди, серед іншого, відносять і батарейки».

У багатьох країнах фінансуються державні програми з переробки й знешкодження батарейок на спеціальних заводах. Це задоволення не з дешевих. На жаль, в нашій країні такі програми не передбачені й не фінансуються. Торік нинішній нардеп Віктор Балога підготував для уряду пропозиції щодо утилізації використаних батарейок. За його словами, держава вже давно контролює збирання та утилізацію промислових та автомобільних батарей, але ще не займалася побутовими батарейками. «Спеціальне рішення, — вважає політик, — може прийняти і Закарпатська обласна рада. Але для вирішення цього питання на рівні всієї України потрібно все-таки рішення уряду і Верховної Ради України». Правда, доля тих пропозицій досі невідома…

Оксана Штефаньо

http://zakarpattya.net.ua/Zmi/106647-Sami-sobi-utylizatory.-Kudy-podity-vykorystani-batareiky-ta-rtutni-lampy

пʼятницю, 8 лютого 2013 р.

Не викидайте батарейки!


У Львові почали вирішувати проблему утилізації електронних та електричних побутових відходів

ImageЕкологічна безпека – це те, про що в Європі дбають вже роками, а в Україні лише починають задумуватися. У Львові нарешті взялися за вирішення проблеми утилізації відпрацьованих електричних енергоощадних ламп та елементів живлення електронних пристроїв, тобто акумуляторів та батарейок. Рятувати нашу екологію міські чиновники планують за гроші гранду ЄС, наданого в рамках транскордонної співпраці. 

Небезпечна жарівка

Певно, не кожен замислюється над тим, наскільки небезпечними є викинуті в звичайний сміттєвий контейнер найпростіші батарейка чи енергоощадна жарівка. А вони містять цілу низку шкідливих компонентів, зокрема ртуть. 
“У процесі життєдіяльності людини з’являються вкрай небезпечні відходи – відпрацьовані енергоощадні люмінесцентні лампи, що містять ртуть. Враховуючи те, що кількість їх постійно збільшується, з’являється необхідність утилізації таких ламп. Управління екології департаменту містобудування міськради спільно з ГО “Екологічні ініціативи” мають на меті вирішити цю проблему, налагодити систему збирання та систему, яка б безпечно знешкоджувала ці відходи та надійно захоронювала те, що не можна використати повторно”, – каже в. о. начальника міського управління екології та благоустрою Андрій Галушка.
В Україні цим питанням взагалі ніхто не займається, немає жодного підприємства, яке б утилізовувало такі відходи. “Цей проект буде пілотним в Україні. Ми маємо жахливу ситуацію з утилізацією відходів, що містять небезпечні речовини. Саме тому проект дуже важливий для підвищення екологічної свідомості населення”, – зазначила Алла Войціховська, представник ГО “Екологічні ініціативи”. 

У Львові ідея такого проекту з’явилася майже два роки тому.

“Коли ми почали вивчати це питання, виявилося, що немає жодної статистки ні щодо того, скільки таких ламп потрапляє на сміттєзвалища, ні щодо того, скільки їх продається в Україні. Всі дані є цілком приблизними, вони нічим не підтверджені. Рахували кількість сімей у Львові та приблизну кількість таких ламп, яку вони могли б використати за рік. За найскромнішими підрахунками, на сміттєзвалища щороку потрапляє від 5 до 15 кг ртуті”, – пояснює Оксана Війтик, координатор проекту, головний спеціаліст управління екології міськради.
Під час розробки проекту львівські чиновники використовували досвід Люблінського муніципалітету, адже там цим питанням займаються не один десяток років. Як зазначила Оксана Війтик, у Польщі сам муніципалітет організовує систему промоції, збирання, а потім передає відходи спеціалізованим підприємствам, які їх утилізують. 
“Для утилізації ламп ми знайшли дуже сучасну установку, яку виготовляє шведська фірма. Вона є досить громіздкою, проте абсолютно екологічно безпечною. В установку завантажують лампочки, вона подрібнює скло, відокремлює патрони, які потім можна здавати на брухт. Ртуть у ній хімічно зв’язується, тому після оброблення у спеціальних ємностях її можна здавати на повторне перероблення або утилізацію. Вартість такої установки становить 700 тисяч євро”, – додає координатор проекту.
Оскільки в Україні аналогів їй немає, якщо цю установку закуплять, можна буде переробляти такі відходи зі всього Західного регіону.

Важливо не бути байдужим!

Перше збирання батарейок відбуватиметься вже наприкінці цього року, а жарівок – наприкінці наступного, кажуть в мерії. Однак результати проекту будуть незначними, якщо активну участь в ньому не візьмуть самі львів’яни, які сортуватимуть своє сміття й не викидатимуть енергоощадні лампи та батарейки у звичайні урни. Аби ознайомити населення із проблемою та місцями збирання таких відходів, активно працюватимуть громадські організації.
Згідно з проектом, у Львові у найзручніших для їх збирання місцях мають встановити близько 80-ти контейнерів для батарейок. Такі контейнери планують розміщувати поблизу навчальних закладів, супермаркетів, у зручних для мешканців місцях, навіть у приміщеннях ЛКП. 
Спочатку жарівки та батарейки збиратимуть у два спеціальні автомобілі, які теж мають закупити за кошти гранту. 

ДО ТЕМИ

Міське управління екології втілюватиме проект “Створення муніципальної системи поводження із відходами побутового електронного та електричного устаткування” спільно з громадськими організаціями за сприяння Люблінського муніципалітету впродовж двох років. Львівський проект фінансуватиме ЄС у рамках Програми транскордонного співробітництва Польща–Білорусь–Україна. Сума гранту, яку місто витратить на втілення цього проекту, становить 1 млн 202 тис. євро. 
http://www.lvivpost.net/content/view/18894/458/

Що робити з ртутними лампами

Що робити з ртутними лампами
Люмінесцентні лампи не можна викидати у смітник, оскільки вони містять ртуть, але спеціальних контейнерів для них немає.
Ртуті у повітрі незабаром може побільшати, оскільки уряд планує зобов'язати підприємства та установи повністю перейти на економічні лампи - люмінесцентні, які й містять у собі ртуть. Економна поки світить, але небезпечна, коли згасне. На лампі є маркування, що її заборонено викидати у смітник. Куди можна викинути такі лампи з’ясувати важко: спецконтенери знайти нереально. Працівники сміттєвозу кажуть, що можна і до звичайного сміття викидати.Проте є приватна фірма, яка збирає лампи на утилізацію. І не безкоштовно - треба сплатити гривню двадцять, щоб здати зіпсовану жарівку, але підприємства зобов’язані це робити, бо їх перевіряє санепідемстанція. Але про цю схему знають не всі. В столиці журналісти ТСН знайшли тільки три фірми з утилізації. І судячи з того, що співробітники обдзвонюють підприємства, щоб знайти нових клієнтів, то утилізують лампи далеко не всі, а тим більше - приватні особи. Докладніше про економні лампи - на відео ТСН.

Як утилізувати лампочки з ртуттю, або Що дорожче екологія або енергозбереження? (відео)

Енергозберігання або екологія? В Україні йде активна промо-кампанія енергозберігаючих ламп – за них агітує особисто прем’єр. Проте що робити з цими лампами після використання – викидати на звичайний смітник їх не можна. Бо містять декілька міліграмів ртуті.
Прибиральниця: “Ну, поки ще не міняли, уже стоять місяців 2, мабуть”.
У цій крамниці біля Центрального ринку енергію зберігають усі: від прибиральниці до керівництва. Постачає фірма, яка має у Харкові власну науково-технічну лабораторію, але виробництво замовляє у Китаї. Тут стверджують: 95 відсотків економічних ламп на ринку України виготовлені саме у Піднебесній. У кожній інструкції чітко сказано: лампа містить 4 міліграми ртуті, викидати не можна, лише здавати до спеціальних пунктів, що мають створити місцеві органи влади.
Тетяна Носова, керівник відділу маркетингу “Максус Україна”: “Усі лампи містять пари ртуті. Абсолютно всі. Це її технологічне... Так, вона містить невелику кількість пари ртуті, у допустимих нормах для даної лампи. Тому ми отримали сертифікат англійський міжнародний. Про те, що вона допустима для використання споживачами”.
Кажуть: обсяги продажів зростають щороку вдвічі. Мова йде про мільйонні продажі. Але що робити, якщо енергозберігаюча лампа розбилася? Медики стверджують: це може бути шкідливо для здоров’я – так само, як і просто викидати їх на смітник. У Європі для таких відходів є спеціальні контейнери.
У Харкові “МедіаПорт” подібних не знайшов. Лише приватні об’яви фірм, і жодної державної, як написано в інструкціях до лампочок.
“Принесіть здайте. Три штуки візьмемо просто так. Тільки не збирайте по всьому місту, добре?”, - відповідають телефоном в одній із таких компаній з утилізації.
Керівники подібних фірм пояснюють: з підприємства, якщо хтось зголоситься подбати про екологію й привезти лампи, візьмуть від гривні до двох за утилізацію однієї – в залежності від кількості. Від пересічних харків’ян, якщо люди самі принесуть їх до офісу, це буде безкоштовно. Проте досі, кажуть, ніхто з мешканців міста не звертався з таким проханням.
Микола Литвиненко, лікар відділу комунальної гігієни обласної СЕС: “Жителі повинні проявити свідомість. Коли у них одна, дві, три лампи, бо купується на квартиру. Вони повинні дізнатися цю адресу, звернутися до цієї структури. Є сайт waste.com.ua – це сайт відходів. Там відкривається і в пошукачі і знаходите будь-яку організацію”.
Та що робити людям, які не мають доступу до мережі інтернет? Нічого... СЕС навіть не може відстежити випадки, скільки лампочок зі ртуттю викидають харків’яни. На території регіону спеціалізованих підприємств з утилізації відходів, що містять ртуть, немає. Фірми, що дають об’яви та приймають лампочки. возять їх до Луганської області на ртутний комбінат.
Проте якщо мова йде про підприємство, що використовує енергозберігаючі лампи, й викидає ті на смітник, санстанція може навіть виписати штраф. Приблизно 23 гривні за одну штуку.
Адреса новини: http://ukr.mediaport.ua/city/14020
Автор: Марія Малевська, Ксенія Рябоволова