вівторок, 18 вересня 2012 р.

У Черкасах можна буде здавати батарейки на утилізацію

 

Фото:http://www.rada.cherkassy.ua

У Черкасах запроваджується нова система збору небезпечних відходів: батарейок, акумуляторів від телефонів і фотоапаратів, люмінесцентних та енергозберігаючих ламп.

Їх збиратимуть безкоштовно у 24 визначених точках у різних мікрорайонах міста. Для цього виставлятимуть спеціальні контейнери. Здійснюватиме збір та утилізацію небезпечних відходів фірма "Олестас", яка має відповідну ліцензію. – Викидання батарейок, ламп на сміттєзвалища є небезпечним для людей, оскільки шкідливі речовини можуть потрапити в ґрунт, воду чи повітря, – зазначає начальник відділу екології Володимир Гусаченко. – Такі відходи необхідно утилізувати. У всіх розвинених країнах окремий збір таких відходів та їх утилізація уже давно стали нормою. Ми обрали систему зручну для жителів, адже місце збору буде у кожному мікрорайоні, працюватимуть із ранку і до вечора, прийматимуть і в суботу.

Перший виїзд відбудеться 29 вересня. Збір проводитиметься впродовж двох місяців за графіком із 7-ї ранку до 19.00. Перерва – із 12 до 16.00. У суботу прийматимуть із 10 години ранку до 18.00.

Як зазначає Володимир Гусаченко, збиратимуть небезпечні відходи кожні півроку. Тож впродовж цього періоду необхідно вдома збирати використані батарейки, енергозберігаючі та люмінесцентні лампи в коробках, щоб ці вироби не пошкодились і не побились. Тримати їх потрібно у недоступних для дітей місцях.

Дізнатись графік та місце збору небезпечних відходів можна за телефоном 1505 або на сайті міської ради.

Графік збирання небезпечних відходів можна переглянути ТУТ.

http://www.pres-centr.ck.ua/person/29374/

вівторок, 4 вересня 2012 р.

Настало время для экономичных ламп, не содержащих ртуть

С 1 сентября в странах Европейского Союза начнет действовать запрет на продажу ламп накаливания мощностью 40 Вт и менее. Продажа более мощных ламп накаливания, по решению ЕС, была прекращена в предыдущие годы. 

Однако оснований для полного удовлетворения нет. Лампы накаливания на рынке были фактически заменены компактными люминесцентными лампами (КЛЛ). А они содержат ртуть, которая представляет опасность для окружающей среды и здоровья человека. Ртуть способна преодолевать большие расстояния и загрязняет воду и почву даже в тысячах километров от источника загрязнения. 

European Wildlife Society, Панъевропейская некоммерческая природоохранная организация со штаб- квартирой в Чешской Республике, направила письмо еврокомиссару по энергетике Гюнтеру Оттингеру (Günther Oettinger) и комиссару ЕС по вопросам окружающей среды Янезу Поточнику (Janez Potočnik), в котором попросила их к концу 2014 года объявить запрет на продажу и производство в странах ЕС световых источников, содержащих ртуть. 

Организация сообщает в пресс-релизе, что ученые из института Fraunhofer Wilhelm Klauditz в Германии некоторое время назад предупреждали, что КЛЛ представляют опасность для здоровья, особенно для здоровья детей и беременных женщин. В ходе испытаний выяснилось, что если лампа повреждается или разбивается, концентрация ртути в воздухе может превысить допустимые пределы почти в двадцать раз. Другие врачи отмечают, что КЛЛ могут вызвать высыпания на коже у пациентов с повышенной чувствительностью организма.

Кроме того, опыт первых лет использования КЛЛ показал, что эффект экономии электроэнергии меньше, чем ожидалось первоначально. Продолжительность жизни таких ламп короче, чем предполагалось. Более того, Институт инжиниринга и технологии (Institution of Engineering and Technology) Великобритании выяснил, что КЛЛ после нескольких лет использования тускнеют на 40 процентов.

«В настоящее время на рынке имеется достаточно безопасных альтернатив – сохраняющие энергию источники света, которые не содержат опасную ртуть», - заявил Далибор Досталь (Dalibor Dostál), директор European Wildlife Society. Это, например, светодиодные лампы (LED) (в них в качестве источника света используются светоизлучающие диоды. Светодиодные лампы имеют длительный срок службы и высокую энергетическую эффективность, однако затраты на их производство выше, чем на производство КЛЛ и ламп накаливания). 

По мнению European Wildlife Society, после организации серийного производства LED, цена на них может резко снизиться.

Примером быстрой реакции на вызовы времени могут служить телевизионные экраны. Выпускающей их отрасли удалось очень быстро заменить первое поколение жидкокристаллических дисплеев (ЖК-дисплеи), содержащих опасную ртуть, на значительно более продвинутые светодиодные дисплеи, которые ее не содержат. Цена последних сегодня гораздо ниже, чем стоимость классических ЖК-дисплеев. 

Организация отмечает в пресс-релизе, что лишь малая часть отслуживших свой срок КЛЛ утилизируется. Например, выяснилось, что в Чешской республике не утилизируется 60 процентов КЛЛ, содержащих ртуть. Такие лапмы, в конечном итоге, выбрасываются на бытовые свалки, где они могут стать источниками загрязнения окружающей среды. 

***

European Wildlife является некоммерческой организацией, деятельность которой посвящена сохранению природы. Основная цель: сохранение биологического разнообразия и смягчение последствий влияния климатических изменений на окружающую среду и человека. European Wildlife была основана в 2008 году Далибором Досталем, журналистом и бывший главным редактором одной из самых популярных газет в Чешской Республике.

Более подробная информация на 
http://www.eurowildlife.org/ или на Facebook http://www.facebook.com/EuropeanWildlife

Що робити з ртутними лампами

Що робити з ртутними лампами
Люмінесцентні лампи не можна викидати у смітник, оскільки вони містять ртуть, але спеціальних контейнерів для них немає.
Ртуті у повітрі незабаром може побільшати, оскільки уряд планує зобов'язати підприємства та установи повністю перейти на економічні лампи - люмінесцентні, які й містять у собі ртуть. Економна поки світить, але небезпечна, коли згасне. На лампі є маркування, що її заборонено викидати у смітник. Куди можна викинути такі лампи з’ясувати важко: спецконтенери знайти нереально. Працівники сміттєвозу кажуть, що можна і до звичайного сміття викидати.Проте є приватна фірма, яка збирає лампи на утилізацію. І не безкоштовно - треба сплатити гривню двадцять, щоб здати зіпсовану жарівку, але підприємства зобов’язані це робити, бо їх перевіряє санепідемстанція. Але про цю схему знають не всі. В столиці журналісти ТСН знайшли тільки три фірми з утилізації. І судячи з того, що співробітники обдзвонюють підприємства, щоб знайти нових клієнтів, то утилізують лампи далеко не всі, а тим більше - приватні особи. Докладніше про економні лампи - на відео ТСН.

Як утилізувати лампочки з ртуттю, або Що дорожче екологія або енергозбереження? (відео)

Енергозберігання або екологія? В Україні йде активна промо-кампанія енергозберігаючих ламп – за них агітує особисто прем’єр. Проте що робити з цими лампами після використання – викидати на звичайний смітник їх не можна. Бо містять декілька міліграмів ртуті.
Прибиральниця: “Ну, поки ще не міняли, уже стоять місяців 2, мабуть”.
У цій крамниці біля Центрального ринку енергію зберігають усі: від прибиральниці до керівництва. Постачає фірма, яка має у Харкові власну науково-технічну лабораторію, але виробництво замовляє у Китаї. Тут стверджують: 95 відсотків економічних ламп на ринку України виготовлені саме у Піднебесній. У кожній інструкції чітко сказано: лампа містить 4 міліграми ртуті, викидати не можна, лише здавати до спеціальних пунктів, що мають створити місцеві органи влади.
Тетяна Носова, керівник відділу маркетингу “Максус Україна”: “Усі лампи містять пари ртуті. Абсолютно всі. Це її технологічне... Так, вона містить невелику кількість пари ртуті, у допустимих нормах для даної лампи. Тому ми отримали сертифікат англійський міжнародний. Про те, що вона допустима для використання споживачами”.
Кажуть: обсяги продажів зростають щороку вдвічі. Мова йде про мільйонні продажі. Але що робити, якщо енергозберігаюча лампа розбилася? Медики стверджують: це може бути шкідливо для здоров’я – так само, як і просто викидати їх на смітник. У Європі для таких відходів є спеціальні контейнери.
У Харкові “МедіаПорт” подібних не знайшов. Лише приватні об’яви фірм, і жодної державної, як написано в інструкціях до лампочок.
“Принесіть здайте. Три штуки візьмемо просто так. Тільки не збирайте по всьому місту, добре?”, - відповідають телефоном в одній із таких компаній з утилізації.
Керівники подібних фірм пояснюють: з підприємства, якщо хтось зголоситься подбати про екологію й привезти лампи, візьмуть від гривні до двох за утилізацію однієї – в залежності від кількості. Від пересічних харків’ян, якщо люди самі принесуть їх до офісу, це буде безкоштовно. Проте досі, кажуть, ніхто з мешканців міста не звертався з таким проханням.
Микола Литвиненко, лікар відділу комунальної гігієни обласної СЕС: “Жителі повинні проявити свідомість. Коли у них одна, дві, три лампи, бо купується на квартиру. Вони повинні дізнатися цю адресу, звернутися до цієї структури. Є сайт waste.com.ua – це сайт відходів. Там відкривається і в пошукачі і знаходите будь-яку організацію”.
Та що робити людям, які не мають доступу до мережі інтернет? Нічого... СЕС навіть не може відстежити випадки, скільки лампочок зі ртуттю викидають харків’яни. На території регіону спеціалізованих підприємств з утилізації відходів, що містять ртуть, немає. Фірми, що дають об’яви та приймають лампочки. возять їх до Луганської області на ртутний комбінат.
Проте якщо мова йде про підприємство, що використовує енергозберігаючі лампи, й викидає ті на смітник, санстанція може навіть виписати штраф. Приблизно 23 гривні за одну штуку.
Адреса новини: http://ukr.mediaport.ua/city/14020
Автор: Марія Малевська, Ксенія Рябоволова