понеділок, 14 вересня 2009 р.

§ TURTLE NEWS: [CLIMAT] Дошли до лампочки: к 2012 году ЕС откажется от традиционных ламп накаливания

Для потомков. Активисты из Greenpeace могут праздновать победу. Теперь лампы накаливания станут сначала дефицитом, а затем музейным экспонатом
Фото: AFP
Лампы мощностью в 100 ватт в ЕС уже запрещены. Эпоха всех традиционных ламп накаливания в Европе закончится в 2012 году. Фокус выяснил, как к этому относятся европейцы и кому это выгодно
Это новшество является лишь одним из пунктов многолетней программы Евросоюза по снижению выбросов в атмосферу СО2. К сентябрю 2011 г. будут запрещены производство и ввоз 60-ваттных лампочек накаливания. К 2012 за ними последуют 40 и 25-ваттные. На этом более чем 130-летняя история вольфрамовых ламп, пришедших на смену газовому освещению, в ЕС подойдёт к концу.
Запрет, как утверждают еврочиновники, позволит сократить выбросы СО2 в атмосферу на 15 млн. т ежегодно. А использование энергосберегающих ламп станет существенной экономией семейного бюджета. Так, если использование 100-ваттной лампы накаливания обходится европейцу в среднем в 33,5 евро в год, то энергосберегающая будет стоить всего 6,5 евро.

Сто в одни руки. Пока лампы накаливания можно купить в европейских магазинах в свободной продаже, но запасы уже на исходе
Но эти увещевания консервативных европейцев только раздражают. В блогах возмущённые потребители изливают друг другу душу и пишут, что по-прежнему будут использовать старые добрые вольфрамовые лампы, чего бы это им не стоило. «Большинство энергосберегающих ламп – это полный отстой, – отмечает на своём блоге житель Великобритании Брэдли. – У нас в спальне была парочка таких. Когда свет был выключен, она всё время мигала. Я отказываюсь использовать такие лампочки. Свет от них тусклый, а я не хочу ждать, пока он как следует разгорится».
Брэдли уверен: в онлайн-магазинах он сможет и впредь заказывать традиционные лампочки. Пока у него такая возможность есть. Но это лишь до тех пор, пока покупатели не опустошили склады магазинов. Производство и ввоз 100-ваттных ламп накаливания запрещён с 1 сентября, так что Брэдли следует поторопиться – желающих закупить эти лампы впрок в ЕС немало.
«Когда в январе появилась новость о том, что 100-ваттные лампы запретят, началась паника, – рассказывает Фокусу Майк, сотрудник онлайн-магазина LightBulbs Direct Ltd. – Наши клиенты стали лихорадочно скупать традиционные лампочки, как будто хотели запастись ими до конца своих дней. История повторилась и перед тем, как запрет вступил в силу». По его словам, люди очень рассержены нововведением и расценивают его как вмешательство в личную жизнь, когда им не оставляют выбора и указывают, что покупать.
Приказано экономить
В Ассоциации по защите прав потребителей признают, что закон в целом неплох, но при этом отмечают: Еврокомиссии следует проследить, чтобы переходный период прошёл для людей безболезненно. Также они требуют, чтобы особо восприимчивые к яркому освещению покупатели имели право по-прежнему приобретать традиционные лампочки, пока на рынке не появится достойная альтернатива. Бытует мнение, что мигающий свет люминесцентных ламп может вызвать у некоторых людей эпилептический припадок, быть причиной мигрени, а интенсивность светового потока – привести к ухудшению зрения. Однако большинство офтальмологов не считают энергосберегающие лампы вредными. «С этими лампочками всё в порядке, они дают такой же свет, как и обычные, просто потребляют меньше энергии», – говорит Фокусу доктор Вик Шарма из Лондонского офтальмологического центра.
Но если качество освещения может быть предметом дискуссий, то у потребителей и организаций по защите их прав есть более серьёзная претензия к люминесцентным лампам. «Я не считаю энергосберегающие лампочки «экологически дружественными», – пишет на блоге Брэдли. – Они содержат ртуть, и если их не утилизировать должным образом, пострадает окружающая среда. Ведь большинство людей выбрасывают отработавшие своё лампы в мусорный бак. Так что риск загрязнения природы ртутью очень высок».
Представители ассоциаций по защите прав потребителей и экологи выдвинули Еврокомиссии требование ввести жёсткие нормативы по применению ртути. «Уровень содержания ртути можно уменьшить с пяти миллиграмм до двух, – говорит Фокусу представитель европейского офиса Всемирного фонда дикой природы Марианжела Фабри. – Кроме того, должна быть налажена система сбора использованных ламп и улучшена схема их переработки, чтобы уменьшить вероятность попадания ртути в окружающую среду».
Один из самых ярых противников запрета – ирландец Питер Торнс. На его сайте http://www.ceolas.net/ можно детально узнать обо всех минусах нововведения.
– Это запрет продукции, использование которой вполне безопасно, – с возмущением говорит он в интервью Фокусу. – Мы же не говорим о том, чтобы запретить фейерверки!
По мнению Торнса, проблему выбросов в атмосферу запрет никак не решает.
– Лампы накаливания не производят углекислый газ, а вот электростанции – ещё как, – говорит Торнс.
Сам он за две недели до запрета успел сделать солидные запасы, скупив в магазинах несколько сотен штук традиционных лампочек. Торнс уверен, что обеспечил себя на долгие годы.
А вступивший на днях в силу закон собеседник Фокуса комментирует так: такие производители как Philips и GE вскоре могут заработать неплохие деньги, ведь они давно выпускают свою продукцию на китайских заводах, а ЕС планирует в октябре этого года отменить пошлины на сделанные в Китае лампочки.
А вот другим компаниям, которые производят продукцию на территории ЕС, вроде немецкого Osram, придётся готовиться к сокращению рабочих мест. Конкуренцию с дешевой китайской продукцией их лампы могут не выдержать.
Яна Седова, Фокус 
http://focus.in.ua/tech/63434 

понеділок, 7 вересня 2009 р.

§ TURTLE NEWS: [ENERGY] Прощавай, лампочка!

1 вересня 2009 р. увійде в аннали нашої цивілізації як день, коли ми зробили перший крок у напрямку стабільного розвитку Європи. Ми забили цвях у труну, в якій спочила лампа розжарювання, яку зазвичай називають "лампочкою" [регіональне "жарівка". – Прим. пер.].

Від 1 вересня 2009 року ми не знайдемо вже у крамниці ламп розжарювання потужністю у 100 й більше ватів. Наступного року зникнуть прилади потужністю в 75 ватів. Після 1 вересня 2011 року ми не купимо найпопулярніших "шістдесяток", а після 2012-го будуть вилучені з продажу навіть лампи найменшої потужності у 40 і 25 ватів.

Добрі винаходи не старіють. Коло, ґвинтовий прогонич чи електричний струм – це атрибути розвитку, без яких годі собі уявити нашу цивілізацію. Донедавна до них належала також традиційна лампочка. Віднині ми мусимо почати звикати до факту, що вона відходить у ностальгійну країну спогадів, разом із касетним магнітофоном і чорно-білим телевізором.

Що ж такого трапилося, що після 129 років променистої кар'єри цей наявний у кожному помешканні предмет рішенням Європейської Унії буде обов'язково замінений новішими засобами освітлення?

Вторгнення пожирачів енергії

Якби комусь захотілося, споглядаючи з орбіти, оцінити міру розвитку різних просторів нашої планети, то найлегше було б зауважити нічне згущення джерел світла. Там, де їх найбільше, цивілізація цвіте й розвивається, натомість їх брак вказує на простори бідності й стагнації. Світло та його доступність визначають прогрес.

У кожному місті світу упродовж 24 годин на добу енергія витікає, наче вода із дірявого відра. Ми змирилися із цим, переставши помічати нісенітницю міських великоформатних реклам, які підморгують нам о третій ранку, чинячи світло інтегральною частиною нашого середовища. Нічне небо над містами вже багато років тому втратило свій природний колір, набувши брудно помаранчевої барви. До чималого списку цивілізаційних нещасть, які турбують світ, додалося забруднення світлом. Житла, заповнені до краю лампочками, починають нагадувати святкові прикраси, – лампочки на стелях, на підлозі та в саду, підсвітка у шафах, на сходинах і у ваннах із гідромасажем. Ми вже давно переступили межу, за якою потреба у різних джерелах світла була проблематичною.

Проте, як і все на світі, дедалі більш універсальна тенденція до монтування наступних приймачів енергії має свою ціну. Кожен прилад, яким ми користуємося, споживає порцію струму, виробництво якого зумовлює дедалі вище нагромадження в атмосфері шкідливих викидів, зокрема тепличних газів. Саме наш нестримний енергетичний апетит зумовив, що уряди держав ЄУ вирішили запровадити заборону продажу традиційних лампочок.

Чи хтось наважився б придбати дешевий телевізор, який показував би лише на одній десятій площі екрану? Струм, заповнюючи недорогі, традиційні лампочки, тільки на 10% перетворюється у світло, решта – хочемо ми того, чи ні – обігріває наші приміщення. Це виняткове марнотратство. Не лише вмісту гаманців, але й покладів природного середовища.

Упродовж останніх 40 років світова кількість енергії, яку виробляють із вугілля, виросла вдвічі, з нафти – у два з половиною рази, а з газу – навіть втричі. Експерти підрахували, що від 1750 р. ми збагатили земну атмосферу 1500 мільярдами тон двоокису вуглецю, що призвело до підвищення його концентрації в атмосфері на понад одну третину.

ЄУ не самотня у своїх намірах вилучити традиційні лампочки з ринку. США розпочнуть подібну операцію між 2012 і 2014 роками. Китай перейде на вживання компактних люмінесцентних ламп після 2017 р. Іншу стратегію прийняла Індія, яка до 2012 року обміняє 400 мільйонів традиційних лампочок на дорожчі люмінесцентні компактні лампи. Така можливість виникне завдяки урядовим доплатам, які компенсують різницю в ціні, а джерелом коштів стане продаж прав на викиди двоокису вуглецю [промислово розвинутим країнам]. Так само Бразилія, якій серйозно дошкуляють перерви у поставках струму, субсидує продаж енергоощадних лампочок. З тієї ж причини в 2006 р. постачальники енергії в Південній Африці, відчайдушно намагаючись обмежити вимкнення струму, роздали убогим споживачам Йоганнесбурга 7 мільйонів люмінесцентних ламп. Чотири роки тому подібну акцію провели у Венесуелі й на Кубі. У достоту соціалістичному стилі в цих державах роздали понад 150 мільйонів люмінесцентних ламп. Список держав, які відмовляються від традиційних лампочок, постійно зростає.

Дилеми із жарівками

У бурхливих дискусіях про потребу спорудження атомних електростанцій в Польщі ми не часто чуємо такий аргумент: найдешевша електростанція – це та, якої не треба будувати. Енергоощадні люмінесцентні лампи дають Польщі такий шанс. При аналогічній якості освітлення вони споживають аж у п'ять разів менше енергії, ніж традиційні лампочки. Якщо 13 мільйонів польських домашніх господарств замінять їх на енергоощадні, за найскромнішими підрахунками це врівноважить відмову від спорудження теплоелектростанції потужністю краківської у Ленґу чи у варшавських Секерках. Придбання лише п'яти компактних люмінесцентних ламп означатиме зменшення рахунків для кожного помешкання принаймні на 150 злотих щороку. Завдяки цьому вища ціна нового типу лампочок буде швидко компенсована. Важливою їх перевагою є також більша тривалість експлуатації, яка сягає понад 10 тисяч годин, що при середньому використанні означає – на наступну заміну лампочки ми чекатимемо 7-10 років. За цей час гроші, інвестовані у придбання лампи, повертаються багато разів.

Чому ж при таких очевидних перевагах нового джерела світла нехіть клієнтів до змін настільки значна, що уряди багатьох держав умовляють або й змушують до них своїх громадян? Причин багато, одна з них – мабуть найважливіша – вдесятеро вища ціна. Окрім того, барва світла найдешевших енергоощадних люмінесцентних ламп часто набуває зеленавого, хворобливого відтінку. Тому варто, купуючи таку лампу, звернути увагу на її опис: на упакуванні часто міститься інформація про теплий відтінок продукованого світла. Тривалість експлуатації люмінесцентної лампи знижує її часте вмикання і вимикання, тому їх не рекомендують вживати, скажімо на сходових клітках чи у нішах, куди ми зазираємо лише на мить. І врешті вигляд – дешеві люмінесцентні енергоощадні лампи просто дуже огидні. Скручена у спіраль біла трубка, прикріплена до пластмасової втулки, ніколи не сягне вроди вишуканої скляної кулі.

Тішить те, що люмінесцентні компактні лампи популярних марок можна придбати також у традиційному, кулястому вигляді. Отож, купуючи лампи, слід уважно придивитися до енергоощадної люмінесцентної лампи та зробити належний вибір. Це інвестиція на багато років.

В усьому винен Едісон

Лампочку розжарювання не винайшов, як усі переконані, американець Томас Алва Едісон.

Він був останнім у довгій низці винахідників XIX століття, у 1880 р. Едісон, використавши досягнення й патенти своїх попередників і роботи власного колективу, довів цей винахід до поширення й комерційного успіху. Як людина діла, Едісон усвідомлював, що конструювання самої лиш лампочки розжарювання не забезпечить йому доходів, якщо він не створить цілісної інфраструктури. Отож Едісон запроектував усю систему: генератор струму, передавальні лінії, звісно, лічильники. 4 вересня 1882 р. фірма Edison Electric Light Co. запустила першу в світі електростанцію. Розташована у нижньому Мангатані, вона постачала струм 59 клієнтам із фінансової еліти міста. Відтоді тріумфальна хода лампочки розжарювання світом стала фактом, перетворивши Едісона на одну з найбагатших осіб свого часу. Сучасна лампочка розжарювання майже не змінилася від часів Едісона. Вона потребувала тільки технологічного шліфування, яке перетворило її в дешеве й усюдисуще джерело світла.
Tygodnik Powszechny
Автор: Piotr Siergiej – еколог, інженер, графік, провадить блог od-technologii-do-ekologii.blog.onet.pl
Назва оригіналу: Zmierzch żarówki
Джерело: Tygodnik Powszechny, 01.09.2009
Зреферував А.П
 

середу, 2 вересня 2009 р.

§ TURTLE NEWS: [OTHER] Страны ЕС переходят на энергосберегающие лампы

Страны Европейского Союза с 1 сентября 2009 г. начинают постепенно отказываться от использования ламп накаливания и переходить на энергосберегающие лампы, сообщает радио "Свобода".
 
Цель перехода на энергосберегающие лампочки - экономия электроэнергии и защита окружающей среды.
 
По сообщению Еврокомиссии, на первом этапе прекратят производство и импорт 100-ваттных ламп накаливания.
 
Первыми с прилавков магазинов исчезнут матовые и 100-ваттные лампочки. К первому сентября 2010 г. запрет затронет 75-ваттные. А к 2012 г. в Европе больше не будут продаваться самые распространенные из них - мощностью 40W и 25W
 
По расчетам, использование более эффективных флюоресцентных и галогенных ламп позволит средней семье сэкономить до 50 евро ежегодно, а экономике ЕС может принести до 10 млрд долл.
 
Отметим, что запрет Евросоюза на закупку магазинами розничной торговли лампочек накаливания и матовых ламп для последующей их перепродажи потребителям вызвал в Германии небывалый рост потребительского спроса на лампочки любого типа, сообщало Deutsche Welle. Согласно данным Общества по изучению потребительского спроса, в первой половине 2009 г. в ФРГ сбыт лампочек всех типов вырос на 34% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года, а матовых и 100-ваттных ламп накаливания - в 6 раз.
 
Между тем многим немецким потребителям энергосберегающие лампы, несмотря на повышенную продолжительность их службы, просто не нравятся из-за внешнего вида. Кроме того, они все еще в 5-10 раз дороже старых. Немаловажен также тот факт, что в лампочках нового поколения содержится вредная для здоровья человека ртуть, существуют и другие опасения медицинского характера.
Источник :rbc.ua

Що робити з ртутними лампами

Що робити з ртутними лампами
Люмінесцентні лампи не можна викидати у смітник, оскільки вони містять ртуть, але спеціальних контейнерів для них немає.
Ртуті у повітрі незабаром може побільшати, оскільки уряд планує зобов'язати підприємства та установи повністю перейти на економічні лампи - люмінесцентні, які й містять у собі ртуть. Економна поки світить, але небезпечна, коли згасне. На лампі є маркування, що її заборонено викидати у смітник. Куди можна викинути такі лампи з’ясувати важко: спецконтенери знайти нереально. Працівники сміттєвозу кажуть, що можна і до звичайного сміття викидати.Проте є приватна фірма, яка збирає лампи на утилізацію. І не безкоштовно - треба сплатити гривню двадцять, щоб здати зіпсовану жарівку, але підприємства зобов’язані це робити, бо їх перевіряє санепідемстанція. Але про цю схему знають не всі. В столиці журналісти ТСН знайшли тільки три фірми з утилізації. І судячи з того, що співробітники обдзвонюють підприємства, щоб знайти нових клієнтів, то утилізують лампи далеко не всі, а тим більше - приватні особи. Докладніше про економні лампи - на відео ТСН.

Як утилізувати лампочки з ртуттю, або Що дорожче екологія або енергозбереження? (відео)

Енергозберігання або екологія? В Україні йде активна промо-кампанія енергозберігаючих ламп – за них агітує особисто прем’єр. Проте що робити з цими лампами після використання – викидати на звичайний смітник їх не можна. Бо містять декілька міліграмів ртуті.
Прибиральниця: “Ну, поки ще не міняли, уже стоять місяців 2, мабуть”.
У цій крамниці біля Центрального ринку енергію зберігають усі: від прибиральниці до керівництва. Постачає фірма, яка має у Харкові власну науково-технічну лабораторію, але виробництво замовляє у Китаї. Тут стверджують: 95 відсотків економічних ламп на ринку України виготовлені саме у Піднебесній. У кожній інструкції чітко сказано: лампа містить 4 міліграми ртуті, викидати не можна, лише здавати до спеціальних пунктів, що мають створити місцеві органи влади.
Тетяна Носова, керівник відділу маркетингу “Максус Україна”: “Усі лампи містять пари ртуті. Абсолютно всі. Це її технологічне... Так, вона містить невелику кількість пари ртуті, у допустимих нормах для даної лампи. Тому ми отримали сертифікат англійський міжнародний. Про те, що вона допустима для використання споживачами”.
Кажуть: обсяги продажів зростають щороку вдвічі. Мова йде про мільйонні продажі. Але що робити, якщо енергозберігаюча лампа розбилася? Медики стверджують: це може бути шкідливо для здоров’я – так само, як і просто викидати їх на смітник. У Європі для таких відходів є спеціальні контейнери.
У Харкові “МедіаПорт” подібних не знайшов. Лише приватні об’яви фірм, і жодної державної, як написано в інструкціях до лампочок.
“Принесіть здайте. Три штуки візьмемо просто так. Тільки не збирайте по всьому місту, добре?”, - відповідають телефоном в одній із таких компаній з утилізації.
Керівники подібних фірм пояснюють: з підприємства, якщо хтось зголоситься подбати про екологію й привезти лампи, візьмуть від гривні до двох за утилізацію однієї – в залежності від кількості. Від пересічних харків’ян, якщо люди самі принесуть їх до офісу, це буде безкоштовно. Проте досі, кажуть, ніхто з мешканців міста не звертався з таким проханням.
Микола Литвиненко, лікар відділу комунальної гігієни обласної СЕС: “Жителі повинні проявити свідомість. Коли у них одна, дві, три лампи, бо купується на квартиру. Вони повинні дізнатися цю адресу, звернутися до цієї структури. Є сайт waste.com.ua – це сайт відходів. Там відкривається і в пошукачі і знаходите будь-яку організацію”.
Та що робити людям, які не мають доступу до мережі інтернет? Нічого... СЕС навіть не може відстежити випадки, скільки лампочок зі ртуттю викидають харків’яни. На території регіону спеціалізованих підприємств з утилізації відходів, що містять ртуть, немає. Фірми, що дають об’яви та приймають лампочки. возять їх до Луганської області на ртутний комбінат.
Проте якщо мова йде про підприємство, що використовує енергозберігаючі лампи, й викидає ті на смітник, санстанція може навіть виписати штраф. Приблизно 23 гривні за одну штуку.
Адреса новини: http://ukr.mediaport.ua/city/14020
Автор: Марія Малевська, Ксенія Рябоволова